Моделі топологій слабовипромінюючої телекомунікаційної системи взаємодіючих БПЛА

В опусі пропонуються нормативні моделі топологій телекомунікаційної системи взаємодіючих БПЛА, використання яких (моделей) дозволить визначати параметри топологій, що вони (опосередковано) підвищують ймовірність виконання безпілотними апаратами основної функції за рахунок мінімізації ймовірності демаскування рою БПЛА під час періоду взаємодії. При моделюванні введено припущення, що мінімізація ймовірності демаскування досягається виключно за рахунок мінімізації сумарної потужності каналоутворюючого прийомо-передаючого обладнання. Аналіз запропонованих моделей дозволить застосовувати відомі ресурсозберегаючі  апаратно-програмні засоби (на кшталт описаних в рекомендаціях ІЕЕЕ 802.15.1, а також  802.3, 802.4,  802.5, ITU Х.25), придатні для застосування в розрахованих топологіях слабовипромінюючих телекомунікаційних системах взаємодіючих БПЛА.  Виникаючу критеріальну невизначеність розв’язано класичним способом виособлення головного критерія, в якості якого вибрана мінімальна сумарна потужність  каналоутворюючого прийомо-передаючого обладнання, з формуванням критеріальних обмежень. В якості контрольних значень рівня інтегрованості використано ступінь зв’язності зваженого графа, що моделює взаємозв’язок в бездротовій системі передачі даних. Введення ряду припущень дозволило використати класичні моделі задачі  комівояжера та відшукання найкоротшого зв’язуючого дерева у зваженому графі, методи аналізу яких відшукано в класі цілочисельного програмування з додатковими логічнми умовами.