{"title":"Віддзеркалення національної ідеї в режисерських моделях авторського кіно","authors":"Galyna Pogrebnіak","doi":"10.51209/platform.1.7.2023.243-274","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті розглянуто феномен авторства в кінематографі, його світоглядні засади, творчі орієнтири. Уточнено роль кіномистецтва у процесі формування цілісного духовного простору, реконструкції національної самосвідомості. Виявлено особливості відтворення національної ідеї в українському кіно. З’ясовано, що попри візуальну несхожість фільмів митців української авторських кіномоделей, вони мають: ідейно-тематичну суголосність у відображенні національної ідеї; максимальну наближеність екранних образів до зображуваного; органічне відтворення народного життя. Обґрунтовано поняття «українська модель авторського кіно». Доведено, що підґрунтям моделі стало поетичне світовідчуття її представників – Ю. Іллєнка, І. Миколайчука, Л. Осики, С. Параджанова. Простежено, що у відтворенні національної ідеї названі митці: сягали глибин народознавства; освоювали національну культуру, традиції, звичаї, обряди народу; представляли систему художніх образів, яка розширювала межі людських почуттів, переживань, характерів, ментальних відносин, національної психології; чинили опір соціальній несправедливості. Визначено, що у стрічках вказаних майстрів для відтворення національної своєрідності героя, його непоборного духу використовувалась система виразних засобів кіно поезії. З’ясовано, що у творенні мови фільмів української моделі авторського кіно ключовим було використання кінокамери як повноправного учасника екранної дії. Це сприяло творенню як поетичної екранної умовності, так і життєвої достовірності в документальній фіксації народних звичаїв, побуту. \nПідсумовано, що у творчості сучасних українських режисерів Р. Бондарчука, В. Васяновича, М. Вроди, А. Лукіча, Л. Саніна, М. Слабошпицького, Ю. Речинського, І. Стрембіцького, Д. Сухолиткого-Собчука розвинуті традиції відображення національної ідеї возвеличення національного духу в українській моделі авторського кіно.","PeriodicalId":227486,"journal":{"name":"ART-platFORM","volume":"30 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-04-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"ART-platFORM","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.51209/platform.1.7.2023.243-274","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
Віддзеркалення національної ідеї в режисерських моделях авторського кіно
У статті розглянуто феномен авторства в кінематографі, його світоглядні засади, творчі орієнтири. Уточнено роль кіномистецтва у процесі формування цілісного духовного простору, реконструкції національної самосвідомості. Виявлено особливості відтворення національної ідеї в українському кіно. З’ясовано, що попри візуальну несхожість фільмів митців української авторських кіномоделей, вони мають: ідейно-тематичну суголосність у відображенні національної ідеї; максимальну наближеність екранних образів до зображуваного; органічне відтворення народного життя. Обґрунтовано поняття «українська модель авторського кіно». Доведено, що підґрунтям моделі стало поетичне світовідчуття її представників – Ю. Іллєнка, І. Миколайчука, Л. Осики, С. Параджанова. Простежено, що у відтворенні національної ідеї названі митці: сягали глибин народознавства; освоювали національну культуру, традиції, звичаї, обряди народу; представляли систему художніх образів, яка розширювала межі людських почуттів, переживань, характерів, ментальних відносин, національної психології; чинили опір соціальній несправедливості. Визначено, що у стрічках вказаних майстрів для відтворення національної своєрідності героя, його непоборного духу використовувалась система виразних засобів кіно поезії. З’ясовано, що у творенні мови фільмів української моделі авторського кіно ключовим було використання кінокамери як повноправного учасника екранної дії. Це сприяло творенню як поетичної екранної умовності, так і життєвої достовірності в документальній фіксації народних звичаїв, побуту.
Підсумовано, що у творчості сучасних українських режисерів Р. Бондарчука, В. Васяновича, М. Вроди, А. Лукіча, Л. Саніна, М. Слабошпицького, Ю. Речинського, І. Стрембіцького, Д. Сухолиткого-Собчука розвинуті традиції відображення національної ідеї возвеличення національного духу в українській моделі авторського кіно.