Віталій Бочелюк, Микита Панов, Анастасія Турубарова
{"title":"Постравматичний стресовий розлад: стан проблеми, психодіагностика та психологічна допомога","authors":"Віталій Бочелюк, Микита Панов, Анастасія Турубарова","doi":"10.33216/2219-2654-2022-58-2-51-63","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Стаття є оглядом сучасного стану проблеми посттравматичного стресового розладу у науці. Авторами визначено базові теоретичні засади посттравматичного стресового розладу, наведено аналіз ефективних методів діагностики, концептуальних засад психологічної допомоги. У статті представлено ґрунтовний аналіз сучасних наукових джерел та визначено основні здобутки українських вчених у проблематиці посттравматичного стресового розладу за останні 8 років. Особлива увага приділяється питанням психологічної допомоги після посттравматичного стресового розладу. Вказується на те, що існують відмінності між гострим стресовим розладом та посттравматичним стресовим розладом і у процесі психологічної допомоги. Гострий стресовий розлад лікують переважно медикаментозно, психотерапія у цьому випадку може мати лише супроводжуючий характер. У випадку посттравматичного стресового розладу більше ефективним методом лікування буде саме психотерапія, яка може супроводжуватися психофармакотерапією. Однак, це не відміняє необхідності системної та комплексної роботи з хворим, при чому на різних етапах взаємодії: від безпосереднього надання медико-психологічної допомоги у вогнищах надзвичайних ситуацій до реабілітації в амбулаторних умовах. Автори доходять до висновку про те, що посттравматичний розлад є досить молодим, проте достатньо вивченим феноменом для сучасної науки. Однак на вітчизняних теренах досить довго ця тема незаслужено ігнорувалась. Найбільше уваги до питань діагностики та терапії посттравматичного стресового розладу в Україні змусили приділити трагічні події – військова агресія Росії проти України. Українські вчені мають значні здобутки у зазначеному напрямку: розробляються авторські психодіагностичні методики та новітні технології психологічної допомоги. Із початком повномасштабної війни актуальність проблематики посттравматичного стресового розладу лише зростає, як і перспективи подальших досліджень прояву ПТСР у дітей та дорослих, військових і цивільних, дослідження способів психологічної підтримки, ефективних методів психотерапії тощо.\nКлючові слова: посттравматичний стресовий розлад, психологічна допомога, гострий стрес, психодіагностика посттравматичного стресового розладу, психологічна реабілітація військовослужбовців, психотерапія.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"33 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2022-58-2-51-63","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
Постравматичний стресовий розлад: стан проблеми, психодіагностика та психологічна допомога
Стаття є оглядом сучасного стану проблеми посттравматичного стресового розладу у науці. Авторами визначено базові теоретичні засади посттравматичного стресового розладу, наведено аналіз ефективних методів діагностики, концептуальних засад психологічної допомоги. У статті представлено ґрунтовний аналіз сучасних наукових джерел та визначено основні здобутки українських вчених у проблематиці посттравматичного стресового розладу за останні 8 років. Особлива увага приділяється питанням психологічної допомоги після посттравматичного стресового розладу. Вказується на те, що існують відмінності між гострим стресовим розладом та посттравматичним стресовим розладом і у процесі психологічної допомоги. Гострий стресовий розлад лікують переважно медикаментозно, психотерапія у цьому випадку може мати лише супроводжуючий характер. У випадку посттравматичного стресового розладу більше ефективним методом лікування буде саме психотерапія, яка може супроводжуватися психофармакотерапією. Однак, це не відміняє необхідності системної та комплексної роботи з хворим, при чому на різних етапах взаємодії: від безпосереднього надання медико-психологічної допомоги у вогнищах надзвичайних ситуацій до реабілітації в амбулаторних умовах. Автори доходять до висновку про те, що посттравматичний розлад є досить молодим, проте достатньо вивченим феноменом для сучасної науки. Однак на вітчизняних теренах досить довго ця тема незаслужено ігнорувалась. Найбільше уваги до питань діагностики та терапії посттравматичного стресового розладу в Україні змусили приділити трагічні події – військова агресія Росії проти України. Українські вчені мають значні здобутки у зазначеному напрямку: розробляються авторські психодіагностичні методики та новітні технології психологічної допомоги. Із початком повномасштабної війни актуальність проблематики посттравматичного стресового розладу лише зростає, як і перспективи подальших досліджень прояву ПТСР у дітей та дорослих, військових і цивільних, дослідження способів психологічної підтримки, ефективних методів психотерапії тощо.
Ключові слова: посттравматичний стресовий розлад, психологічна допомога, гострий стрес, психодіагностика посттравматичного стресового розладу, психологічна реабілітація військовослужбовців, психотерапія.