{"title":"ТРАНСФОРМАЦІЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПУБЛІЧНИХ СЛУЖБОВЦІВ УКРАЇНИ В УМОВАХ ДІЇ ПРАВОВОГО РЕЖИМУ ВОЄННОГО СТАНУ","authors":"Олег Олександрович Губанов","doi":"10.32782/klj-2023-3.02","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Цю статтю присвячено аналізу нормативних змін та трансформацій інституту відповідальності публічних службовців в умовах дії особливого правового режиму воєнного стану. Визначено, що відповідальність публічних службовців в умовах боротьби України за власну незалежність та унітарність набуває особливо значної ролі і соціальної цінності та є стримуючим фактором балансу між владою і правами, свободами та інтересами приватних осіб у межах внутрішньої системи та правопорядку. Проаналізовано, що найбільше змін було внесено до законодавства, що регулює порядок та підстави притягнення публічних службовців до кримінальної відповідальності. Особливу увагу зосереджено на нововведених нормах про заборону колабораційної діяльності та колабораціонізму як явища в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України. З'ясовано, що Кримінальний кодекс України було доповнено також низкою інших положень, які встановлюють кримінальну відповідальність публічних службовців за, зокрема, пособництво державі-агресору, незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги, а також у разі насильницького зникнення осіб. Особливу увагу приділено порядку виїзду за кордон публічними службовцями в умовах дії правового режиму воєнного стану. Окремо проаналізовано положення Закону України «Про запобігання корупції», до якого внесено зміни стосовно отримання подарунків та порядку декларування доходів. Також розглянуто підвищення ролі політичної відповідальності публічних службовців як особливого виду юридичної відповідальності, яка безпосередньо впливає на ідеологічний складник суспільно-політичного життя країни в умовах протистояння ворогу. Зокрема, відзначено роль законодавчих обмежень, що стосуються діяльності проросійських політичних партій. Зроблено висновки про позитивну активізацію законотворчої діяльності, позитивну динаміку змін інституту юридичної відповідальності публічних службовців, їхню відповідність потребам воєнного стану та вплив на формування довіри громадськості до інститутів влади, що особливо важливо у сучасних важких умовах боротьби за незалежність та унітарність України.","PeriodicalId":432276,"journal":{"name":"Київський юридичний журнал","volume":"42 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"2","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Київський юридичний журнал","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32782/klj-2023-3.02","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
ТРАНСФОРМАЦІЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПУБЛІЧНИХ СЛУЖБОВЦІВ УКРАЇНИ В УМОВАХ ДІЇ ПРАВОВОГО РЕЖИМУ ВОЄННОГО СТАНУ
Цю статтю присвячено аналізу нормативних змін та трансформацій інституту відповідальності публічних службовців в умовах дії особливого правового режиму воєнного стану. Визначено, що відповідальність публічних службовців в умовах боротьби України за власну незалежність та унітарність набуває особливо значної ролі і соціальної цінності та є стримуючим фактором балансу між владою і правами, свободами та інтересами приватних осіб у межах внутрішньої системи та правопорядку. Проаналізовано, що найбільше змін було внесено до законодавства, що регулює порядок та підстави притягнення публічних службовців до кримінальної відповідальності. Особливу увагу зосереджено на нововведених нормах про заборону колабораційної діяльності та колабораціонізму як явища в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України. З'ясовано, що Кримінальний кодекс України було доповнено також низкою інших положень, які встановлюють кримінальну відповідальність публічних службовців за, зокрема, пособництво державі-агресору, незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги, а також у разі насильницького зникнення осіб. Особливу увагу приділено порядку виїзду за кордон публічними службовцями в умовах дії правового режиму воєнного стану. Окремо проаналізовано положення Закону України «Про запобігання корупції», до якого внесено зміни стосовно отримання подарунків та порядку декларування доходів. Також розглянуто підвищення ролі політичної відповідальності публічних службовців як особливого виду юридичної відповідальності, яка безпосередньо впливає на ідеологічний складник суспільно-політичного життя країни в умовах протистояння ворогу. Зокрема, відзначено роль законодавчих обмежень, що стосуються діяльності проросійських політичних партій. Зроблено висновки про позитивну активізацію законотворчої діяльності, позитивну динаміку змін інституту юридичної відповідальності публічних службовців, їхню відповідність потребам воєнного стану та вплив на формування довіри громадськості до інститутів влади, що особливо важливо у сучасних важких умовах боротьби за незалежність та унітарність України.