ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ УКРАЇНСЬКОГО ВЧЕНОГО КОСТЯНТИНА ДУБНЯКА (1890–1948): ВІД НОВАТОРСТВА ДО ЗАБУТТЯ

Метою дослідження є узагальнення й систематизація біографічних відомостей та професійних здобутків К. Дубняка. Варто зазначити, що життєпис ученого сповнений суперечливими фактами від народження до смерті. Певним чином це захоплювало мене як дослідницю глибше поринати в історичне дослідження. За результатами проведеної історичної розвідки можна переконливо зауважити, що на формування й утвердження наукового світогляду та активної громадянської позиції вплинула низка чинників: родинне оточення, духовне виховання, здобуття ґрунтовної фахової освіти, соціальне оточення і його громадянська позиція за часів кардинальних політичних змін перших десятиліть ХХ століття. За творчою спадщиною К. Дубняка можна вивчати становлення й розвиток багатьох галузей вітчизняної науки – природничої термінології, краєзнавчої географії, сільськогосподарської бібліографії та історії. Комплексне дослідження життєвого шляху і наукової спадщини вченого в українській і зарубіжній історіографії дало змогу вперше запропонувати періодизацію його науково-організаційної та педагогічної діяльності. Визначено чотири періоди: полтавський (1890–1908, 1915–1922), київський (1922–1924), російський (1908–1909, 1915–1916, 1936–1939) та харківський (1909–1914, 1924–1933, 1939–1945). У кожному з них охарактеризовано додаткові етапи. У межах цих етапів досліджено основні напрями діяльності вченого, з’ясовано його професійні вподобання та коротко зазначено здобутки. Це дало можливість окреслити новизну його наукових студіювань. Учений одним із перших запровадив краєзнавчу складову в діяльності бібліотечних установ, що мали стати центрами організації та координації ведення бібліографічної роботи у всеукраїнському масштабі; виробив єдині науково-методичні підходи до роботи з літературою, технічної обробки бібліографії та класифікації карток; став одним із основоположників вітчизняної галузевої бібліографії, побудованої за краєзнавчим принципом; надавав важливого значення галузевій термінології; працював над розробленням природничої лексикографії та укладанням термінологічних словників; визначив особливості етимологічного походження краєзнавчих термінів в українській мові, зокрема увівши до термінологічного переліку поняття «краєзнавча бібліографія»; довів, що міждисциплінарний підхід до українського краєзнавства є домінантою подальшого економічного зростання й освіченості нації; обґрунтував власне розуміння місця і ролі економічної географії, що вивчає економічний регіон чи навіть державу як окремі складові світового господарства; розробив теоретичні основи  «виробничого краєзнавства». Ця історична розвідка є своєрідним вшануванням пам’яті українського вченого та інформативним джерелом для дослідження творчої спадщини.