{"title":"ПИТАННЯ НЕОНАЦИЗМУ НА ШПАЛЬТАХ СВІТОВИХ НАУКОВИХ ЧАСОПИСІВ","authors":"М. І. Коник","doi":"10.32782/2616-7611-2023-13-03","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У публікації окреслено результати досліджень сучасної неонацистської ідеології в країнах Центральної та Східної Європи: неонацизмом прийнято називати праворадикальні рухи чи певні екстремістські угрупування, ідеологія яких побудована на підвалинах нацизму. Виявлено значну заанґажованість науковою спільнотою публіцистів, істориків, політологів, соціологів питанням неонацизму. Представлено бачення квестії функціонування неонацизму провідними європейськими та американськими дослідниками на шпальтах наукових часописів, зокрема, ними чітко продемонстровано цілісну систему діяльності руху у певних країнах: Австрії, Німеччині, Польщі, Румунії, Угорщині, Хорватії та інших. Окрім того, окреслено основні віхи співпраці представників медіа із неонацистами та проаналізовано створення ними популяризаторського чинника для ідеології у певному суспільстві. Здійснено історичний екскурс щодо формування основних постулатів розвитку неонацистського руху, зокрема, після Другої світової війни та розпаду Радянського Союзу. Проте, визначено, що тема функціонування неонацизму у Західній Європі є більш актуальною та досліджуваною, аніж у країнах Центральної та Східної, науковці якої зосереджували увагу здебільшого на створенні радикальних політичних партій і не проводили емпіричних досліджень щодо діяльності екстремістських угрупувань. У наукових розвідках виявлено ряд чинників, які сприятливо вплинули та досі сфокусовані на просування ідеології у певних суспільствах. Автором здійснено аналіз окремих публікацій, в яких значна увага приділена початкам створення неонацистського руху та його значному розвитку сьогодні. З’ясовано, що в умовах глобалізаційних викликів, які провокують економічні, політичні, безпекові кризи, функціонують чинники, що стають сприятливим ґрунтом для формування неонацистської пропаганди. Практичне значення результатів дослідження: напрацьований матеріал може бути використаний для формування навчальних програм з міжнародної журналістики та медіаграмотності у вищих навчальних закладах.","PeriodicalId":305375,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Law sciences","volume":"380 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Law sciences","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32782/2616-7611-2023-13-03","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
ПИТАННЯ НЕОНАЦИЗМУ НА ШПАЛЬТАХ СВІТОВИХ НАУКОВИХ ЧАСОПИСІВ
У публікації окреслено результати досліджень сучасної неонацистської ідеології в країнах Центральної та Східної Європи: неонацизмом прийнято називати праворадикальні рухи чи певні екстремістські угрупування, ідеологія яких побудована на підвалинах нацизму. Виявлено значну заанґажованість науковою спільнотою публіцистів, істориків, політологів, соціологів питанням неонацизму. Представлено бачення квестії функціонування неонацизму провідними європейськими та американськими дослідниками на шпальтах наукових часописів, зокрема, ними чітко продемонстровано цілісну систему діяльності руху у певних країнах: Австрії, Німеччині, Польщі, Румунії, Угорщині, Хорватії та інших. Окрім того, окреслено основні віхи співпраці представників медіа із неонацистами та проаналізовано створення ними популяризаторського чинника для ідеології у певному суспільстві. Здійснено історичний екскурс щодо формування основних постулатів розвитку неонацистського руху, зокрема, після Другої світової війни та розпаду Радянського Союзу. Проте, визначено, що тема функціонування неонацизму у Західній Європі є більш актуальною та досліджуваною, аніж у країнах Центральної та Східної, науковці якої зосереджували увагу здебільшого на створенні радикальних політичних партій і не проводили емпіричних досліджень щодо діяльності екстремістських угрупувань. У наукових розвідках виявлено ряд чинників, які сприятливо вплинули та досі сфокусовані на просування ідеології у певних суспільствах. Автором здійснено аналіз окремих публікацій, в яких значна увага приділена початкам створення неонацистського руху та його значному розвитку сьогодні. З’ясовано, що в умовах глобалізаційних викликів, які провокують економічні, політичні, безпекові кризи, функціонують чинники, що стають сприятливим ґрунтом для формування неонацистської пропаганди. Практичне значення результатів дослідження: напрацьований матеріал може бути використаний для формування навчальних програм з міжнародної журналістики та медіаграмотності у вищих навчальних закладах.