МЕХАНІЗМИ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ТА НАВЧАННЯ ФІЗИКИ І ПРОГРАМУВАННЯ

Метою цієї роботи є виявлення та формалізація механізму критичного мислення, що проявляється в процесі навчання фізики та програмування. Цей механізм подається у термінах формальної логіки, де окремі кроки представляються у вигляді аналізу, синтезу, індукції, дедукції, абстрагування, узагальнення, конкретизації. Ця задача є актуальною як із психологічної, так і з методико-педагогічної точок зору, адже далеко не кожний пласт навчальних дисциплін, особливо в гуманітарній сфері, добре проявляє протокол критичного мислення. Програмування через високу формалізацію матеріалу є тією діяльністю, де механізм критичного мислення проявляється контрастно. Важливим моментом є також і вибір задачі на основі розв’язку якої ілюструється механізм критичного мислення. Це задача моделювання руху тіла в полі тяжіння з класичної механіки, яка має добру візуалізацію, є достатньо лаконічною та має просте математичне підґрунтя. Методологія дослідження рефлексії критичного мислення реалізовувалась у процесі моделювання цього процесу в його еволюційному розвитку. Новизна роботи полягає в тому, що критичне мислення тут представлено у вигляді характерних циклічностей формально-логічних і матеріалізованих дій. Інше новаторство полягає у представленні результатів роботи механізму критичного мислення. Ці результати фіксувались у вигляді віртуальних ментальних когнітивних структур, що мають еволюцію в пізнавальному процесі. Такий підхід напряму зв’язаний з процесами та методами навчання і тому є цікавим в сенсі теорії навчання. Основним висновком роботи є те, що запропонований підхід дозволив розглянути критичне мислення лаконічно в контексті трьох циклічно діючих ментальних схем, що базуються на конкретизації, узагальненні та симультанному аналізі і синтезі. Останнє робить ці схеми хорошим базисом для розвитку різноманітних методик навчання особливо в природничій царині.