Модель застосування ракетних та артилерійських підрозділів під час вогневої підтримки в операції (бою) з використанням теорії випадкових процесів зі скінченною множиною станів

Результати аналізу здобутих уроків застосування військ (сил) у збройних конфліктах XXI ст. показують, що головним чинником досягнення мети операції (бою) в сучасних збройних конфліктах та на перспективу до 2030 року є перманентна вогнева підтримка військових формувань, на які буде покладено виконання ряду оперативних (тактичних) завдань. За результатами попередніх досліджень відомо, що на цей час у теорії та практиці управління ракетними та артилерійськими підрозділами як основними військовими формуваннями, здатними забезпечити безперервну вогневу підтримку в сучасних умовах ведення операції (бою) та на перспективу до 2030 року виникла суперечність між вимогою перманентної вогневої підтримки загальновійськових формувань в операції (бою) та необхідністю постійного маневрування для забезпечення потрібного рівня можливої її живучості за чинником часу. Отже, з одного боку, існує потреба у максимізації часу перебування ракетних та артилерійських підрозділів на стартових (вогневих) позиціях залежно від обсягу вогневих завдань для перманентної вогневої підтримки, а з іншого – мінімізації тривалості їх перебування на стартових (вогневих) позиціях для забезпечення живучості. Метою статті є формулювання моделі застосування складної системи вогневої підтримки в нестаціонарному режимі, реалізація якої даватиме можливість обчислювати показники функціонування ракетних та артилерійських підрозділів під час виконання завдань вогневої підтримки для подальшого обґрунтування рекомендацій щодо забезпечення їх живучості в операції (бою). У статті описано модель застосування ракетних та артилерійських підрозділів під час вогневої підтримки в операції (бою). Модель, на відміну від існуючих, описує імовірнісні характеристики застосування ракетних та артилерійських підрозділів під час вогневої підтримки в операції (бою) з використанням теорії випадкових процесів зі скінченною множиною станів під час нестаціонарного пуассонівського потоку. Пропоновану модель може бути використано для пошуку причинно-наслідкових зв’язків між складовими подібних процесів та обґрунтування рекомендацій щодо забезпечення живучості ракетних та артилерійських підрозділів під час вогневої підтримки в ході ведення операції (бою).