КУЛЬТУРНО-ЕКОЛОГІЧНІ ВИМІРИ БУТТЯ ЛЮДИНИ НА РАННІХ ЕТАПАХ СУСПІЛЬНОГО РОЗВИТКУ

У статті розглядаються практично-діяльнісні засади реалізації екологічного імперативу у світогляді людинитрадиційного суспільства. Показується значення вивчення екологічного досвіду для формування сучасної екологічноїкультури, адже екологічна культура традиційних суспільств виконувала функції самоорганізації та регулюваннярівноваги усистемі «людина-біосфера», зумовлюючи адаптивні виміри життєдіяльності людини.