{"title":"ОСОБЛИВОСТІ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ В ОСІБ З РІЗНОЮ ТЕПЛОЧУТЛИВІСТЮ","authors":"С. Н. Вадзюк, В. О. Гук","doi":"10.11603/1811-2471.2023.v.i1.13719","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"РЕЗЮМЕ: Вступ. Однією із найактуальніших загроз людству є глобальна зміна клімату на планеті. Універсальним індикатором пристосувальної здатності організму людини до цієї зміни є функціональний стан серцево-судинної системи. Тому важливо оцінювати стан системи кровообігу для встановлення механізмів, що забезпечують високу терморезистентність. \nМета – встановити особливості центральної та периферійної гемодинаміки в осіб з різною теплочутливістю. \nМатеріал і методи. Оцінку центрального та периферійного кровообігу в попередньо встановлених групах осіб із вищою та нижчою теплочутливістю проводили за допомогою комп’ютерного комплексу «Реоком» («НТЦ ХАИ-Медика», Харків, Україна) до та після короткочасного теплового впливу. \nРезультати. У групі осіб із нижчою теплочутливістю у вихідному стані у 20 % обстежуваних встановлено гіпокінетичний тип кровообігу, у 77 % – еукінетичний тип, і лише у 3 % – гіперкінетичний. Серед обстежуваних із вищою теплочутливістю більшість осіб була із гіперкінетичним типом кровообігу (52 %), а у решти встановлено еукінетичний тип (48 %). Короткочасний тепловий вплив у групі осіб із вищою теплочутливістю обумовлював тенденцію до збільшення хвилинного об’єму крові та величини серцевого викиду на фоні зниження периферійного опору. У групі осіб із нижчою теплочутливістю після короткочасного впливу тепла встановлено наступне: усі показники центральної гемодинаміки незначно знизилися, а загальний периферичний опір суттєво не змінився. В обстежуваних із вищою чутливістю до теплового фактора зміни периферійної гемодинаміки у вихідному стані характеризуються збільшенням артеріального кровонаповнення досліджуваних ділянок і нижчим тонусом судин, порівняно з особами із нижчою чутливістю до теплового фактора. Після короткочасного теплового впливу в них установлено менший тонус і вищу еластичність судин середнього і дрібного калібрів, а також посилене артеріальне кровонаповнення верхніх кінцівок. У групі осіб із нижчою теплочутливістю достовірної різниці між показниками периферійної гемодинаміки після короткочасного теплового впливу, порівняно із вихідними даними, не встановлено. \nВисновки. Виявлені особливості центральної та периферійної гемодинаміки в осіб із вищою та нижчою теплочутливістю свідчать про те, що серцево-судинна система осіб із нижчою чутливістю до теплового фактора характеризується високою стійкістю та економністю функціонування, не зважаючи на підвищення середньорічної температури навколишнього середовища. А в осіб із вищою теплочутливістю, в результаті високої енергозатратності і напруженості роботи системи кровообігу, швидше настане зрив адаптаційних процесів в умовах глобального потепління.","PeriodicalId":375857,"journal":{"name":"Здобутки клінічної і експериментальної медицини","volume":"25 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-03-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Здобутки клінічної і експериментальної медицини","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.11603/1811-2471.2023.v.i1.13719","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
ОСОБЛИВОСТІ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ В ОСІБ З РІЗНОЮ ТЕПЛОЧУТЛИВІСТЮ
РЕЗЮМЕ: Вступ. Однією із найактуальніших загроз людству є глобальна зміна клімату на планеті. Універсальним індикатором пристосувальної здатності організму людини до цієї зміни є функціональний стан серцево-судинної системи. Тому важливо оцінювати стан системи кровообігу для встановлення механізмів, що забезпечують високу терморезистентність.
Мета – встановити особливості центральної та периферійної гемодинаміки в осіб з різною теплочутливістю.
Матеріал і методи. Оцінку центрального та периферійного кровообігу в попередньо встановлених групах осіб із вищою та нижчою теплочутливістю проводили за допомогою комп’ютерного комплексу «Реоком» («НТЦ ХАИ-Медика», Харків, Україна) до та після короткочасного теплового впливу.
Результати. У групі осіб із нижчою теплочутливістю у вихідному стані у 20 % обстежуваних встановлено гіпокінетичний тип кровообігу, у 77 % – еукінетичний тип, і лише у 3 % – гіперкінетичний. Серед обстежуваних із вищою теплочутливістю більшість осіб була із гіперкінетичним типом кровообігу (52 %), а у решти встановлено еукінетичний тип (48 %). Короткочасний тепловий вплив у групі осіб із вищою теплочутливістю обумовлював тенденцію до збільшення хвилинного об’єму крові та величини серцевого викиду на фоні зниження периферійного опору. У групі осіб із нижчою теплочутливістю після короткочасного впливу тепла встановлено наступне: усі показники центральної гемодинаміки незначно знизилися, а загальний периферичний опір суттєво не змінився. В обстежуваних із вищою чутливістю до теплового фактора зміни периферійної гемодинаміки у вихідному стані характеризуються збільшенням артеріального кровонаповнення досліджуваних ділянок і нижчим тонусом судин, порівняно з особами із нижчою чутливістю до теплового фактора. Після короткочасного теплового впливу в них установлено менший тонус і вищу еластичність судин середнього і дрібного калібрів, а також посилене артеріальне кровонаповнення верхніх кінцівок. У групі осіб із нижчою теплочутливістю достовірної різниці між показниками периферійної гемодинаміки після короткочасного теплового впливу, порівняно із вихідними даними, не встановлено.
Висновки. Виявлені особливості центральної та периферійної гемодинаміки в осіб із вищою та нижчою теплочутливістю свідчать про те, що серцево-судинна система осіб із нижчою чутливістю до теплового фактора характеризується високою стійкістю та економністю функціонування, не зважаючи на підвищення середньорічної температури навколишнього середовища. А в осіб із вищою теплочутливістю, в результаті високої енергозатратності і напруженості роботи системи кровообігу, швидше настане зрив адаптаційних процесів в умовах глобального потепління.