НАКЛЕП ЯК ФОРМА МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО НАСИЛЬСТВА (КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ)

Мета статті полягає в аналізі наклепу як соціально-морального та психологічного явища, яке своїми діями принижує честь і гідність особи і призводить до негативних наслідків. В статті вказується, що Конституція України проголошує невід’ємне право людини на її свободу, честь, гідність, недоторканність і безпеку. Вона надає широкі права кожному громадянинові на свободу думки і слова, на вільне вираження поглядів і переконань. В статті наголошується, що серед правопорушень які спрямовані на приниження честі і гідності особи суттєву роль відіграє наклеп як форма морально-психологічного насильства, що призводить до морально-психологічних страждань які зазнала особа в результаті протиправної поведінки щодо неї, членів її сім’ї, чи близьких родичів. Основний закон надає право кожній особі на судовий захист спрямований щодо спростування недостовірної інформації про себе і членів своєї сім’ї. В статті підкреслюється, що окрім Конституції України права і свободи людини захищає Кримінальний кодекс України, Цивільний кодекс України, інші нормативно правові акти. КК України стоїть також на сторожі захисту честі, гідності та ділової репутації. В статті наголошується, що наклеп як суспільно небезпечна дія яка принижує честь і гідність людини залишає глибокі рани в свідомості, емоційній та духовно-моральній сфері індивіда. В статті встановлено, що наклеп як форма морально-психологічного насильства визиває численні дискусії серед вчених. На даний час переважають концепції представники яких заперечують криміналізацію наклепу та його юридичну відповідальність. Вони заявляють про те, що у ЦК України існують норми які захищають честь і гідність особи від наклепу, а тому включати цю норму в КК України не слід. Автор статті наголошує на тому, що наклеп як суспільно-небезпечне, антиправове, антигуманне, антиморальне, антикультурне і антиестетичне явище спрямоване на приниження честі і гідності людини, що наносить глибокі рани її психіці та призводить до моральних страждань, а іноді й до трагічних наслідків, повинно характеризуватись законодавцем як кримінальне правопорушення, а винні особи притягуватись до кримінальної відповідальності. В статті обґрунтовується, що кримінальна відповідальність за наклеп виступає як важливий чинник превентивного попередження цілого ряду правопорушень які іноді призводять до трагічних наслідків. В статті вказується, що сучасні ЗМІ повинні більш активно вести боротьбу спрямовану на загальнокультурне і морально-правове виховання населення, але в останній час спостерігається погоня деяких ЗМІ за так званими «жареними» фактами та подіями і тому з їх поля зору випадає критичний аналіз фактів наклепу, допомоги правоохоронним органам у виявленні винних осіб та притягнення їх до кримінальної відповідальності. В статті встановлено, що наклеп – це ганебна поведінка, що свідчить про низький морально-етичний та культурний рівень осіб які його здійснюють. Норми моралі та цивільно-правові засоби не можуть повністю виконати роль не тільки стримуюючого фактора, але й ефективно забезпечувати захист від наклепу та образи. Сама логіка охорони прав і свобод особи від психологічної агресії та її негативних наслідків вимагає більш ефективної боротьби кримінально-правовими засобами.