{"title":"dzhevetskymakarov提出的水下打击作战设施的概念及其在敖德萨的实施","authors":"Олександр О. Калініченко","doi":"10.18524/2312-6825.2018.29.153352","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Окреслено напрямок дослідження як діяльність одеського осередку підводників української наукової школи мореплавства в останній чверті ХІХ ст. Проаналізовано сучасні праці попередників з цього питання та виявлено прогалини, які потребують рішення. Розглянуто взаємодію інженера-винахідника й морського офіцера-практика по винаходу підводного апарату, впровадженню першої у світі серії підводних апаратів та створеню концепції їх подальшого розвитку та бойового застосування. Визначено коло причетних осіб, які або сприяли, або саботували впровадженню підводних апаратів С. К. Джевецького на флоті. У табличній формі подано основні постулати концепції Джевецького-Макарова з підводного мореплавства. Наведено автора контр-концепції В. П. Кремінського та причини її появи. Розглянуто чинники, що спонукали С. К. Джевецького відмовитись від подальшої праці над штурмовими засобами нападу з-під води й переключитись на розробку класичних підводних човнів. Позначено напрямки розвитку підводного мореплавства у вигляді підводних човнів, підводно-диверсійних засобів та автономних безекіпажних підводних апаратів. Виявлено інших винахідників підводних апаратів та човнів, які діяли в Одесі в останній чверті ХІХ ст. Аргументовано коректність введеня у науковий обіг терміну «Одеський осередок підводного мореплавства». Визначено перспективи подальших розробок діяльності інших осередків підводників, де провідну роль грали представники українського походження.","PeriodicalId":430063,"journal":{"name":"Paper of Faculty of History","volume":"118 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2018-12-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"CONCEPTION OF THE COMBAT FACILITIES TO STRIKE FROM UNDER WATER BY DZHEVETSKYMAKAROV AND ITS IMPLEMENTATION IN ODESA\",\"authors\":\"Олександр О. Калініченко\",\"doi\":\"10.18524/2312-6825.2018.29.153352\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Окреслено напрямок дослідження як діяльність одеського осередку підводників української наукової школи мореплавства в останній чверті ХІХ ст. Проаналізовано сучасні праці попередників з цього питання та виявлено прогалини, які потребують рішення. Розглянуто взаємодію інженера-винахідника й морського офіцера-практика по винаходу підводного апарату, впровадженню першої у світі серії підводних апаратів та створеню концепції їх подальшого розвитку та бойового застосування. Визначено коло причетних осіб, які або сприяли, або саботували впровадженню підводних апаратів С. К. Джевецького на флоті. У табличній формі подано основні постулати концепції Джевецького-Макарова з підводного мореплавства. Наведено автора контр-концепції В. П. Кремінського та причини її появи. Розглянуто чинники, що спонукали С. К. Джевецького відмовитись від подальшої праці над штурмовими засобами нападу з-під води й переключитись на розробку класичних підводних човнів. Позначено напрямки розвитку підводного мореплавства у вигляді підводних човнів, підводно-диверсійних засобів та автономних безекіпажних підводних апаратів. Виявлено інших винахідників підводних апаратів та човнів, які діяли в Одесі в останній чверті ХІХ ст. Аргументовано коректність введеня у науковий обіг терміну «Одеський осередок підводного мореплавства». Визначено перспективи подальших розробок діяльності інших осередків підводників, де провідну роль грали представники українського походження.\",\"PeriodicalId\":430063,\"journal\":{\"name\":\"Paper of Faculty of History\",\"volume\":\"118 1\",\"pages\":\"0\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2018-12-28\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Paper of Faculty of History\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.18524/2312-6825.2018.29.153352\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Paper of Faculty of History","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.18524/2312-6825.2018.29.153352","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
CONCEPTION OF THE COMBAT FACILITIES TO STRIKE FROM UNDER WATER BY DZHEVETSKYMAKAROV AND ITS IMPLEMENTATION IN ODESA
Окреслено напрямок дослідження як діяльність одеського осередку підводників української наукової школи мореплавства в останній чверті ХІХ ст. Проаналізовано сучасні праці попередників з цього питання та виявлено прогалини, які потребують рішення. Розглянуто взаємодію інженера-винахідника й морського офіцера-практика по винаходу підводного апарату, впровадженню першої у світі серії підводних апаратів та створеню концепції їх подальшого розвитку та бойового застосування. Визначено коло причетних осіб, які або сприяли, або саботували впровадженню підводних апаратів С. К. Джевецького на флоті. У табличній формі подано основні постулати концепції Джевецького-Макарова з підводного мореплавства. Наведено автора контр-концепції В. П. Кремінського та причини її появи. Розглянуто чинники, що спонукали С. К. Джевецького відмовитись від подальшої праці над штурмовими засобами нападу з-під води й переключитись на розробку класичних підводних човнів. Позначено напрямки розвитку підводного мореплавства у вигляді підводних човнів, підводно-диверсійних засобів та автономних безекіпажних підводних апаратів. Виявлено інших винахідників підводних апаратів та човнів, які діяли в Одесі в останній чверті ХІХ ст. Аргументовано коректність введеня у науковий обіг терміну «Одеський осередок підводного мореплавства». Визначено перспективи подальших розробок діяльності інших осередків підводників, де провідну роль грали представники українського походження.