GEOLOGICAL AND LITHOLOGICAL FEATURES OF THE LOWER PERMIAN SALT FORMATION OF THE JUNCTION ZONE OF THE DNIEPER-DONETS DEPRESSION AND THE NORTH-WESTERN DONBASS

COLLECTION OF SCIENTIFIC WORKS OF THE IGS NAS OF UKRAINE, VOL. 11, 2018 ВСТУП Незважаючи на тривалий період вивчення нижньопермської соленосної формації (понад три століття), залишається низка дискусійних питань щодо її стратиграфічного розчленування та геолого-літологічних особливостей. Крім того, протягом останніх десятиріч суттєво відрізнялися погляди і на тектонічне районування Дніпровсько-Донецької западини (ДДз), що також вносило свої корективи. Тому уточнення потребують не лише геолого-літологічні особливості, а й їх позиціювання відповідно до сучасного тектонічного районування. Зона зчленування південно-східної частини центрального грабена ДДз та північно-західного занурення Донецької складчастої споруди (Дсс) була виділена на південь від лінії ПавлоградКуп’янськ-Короча (Геология..., 1989) за низкою характеристик: зростанням потужності земної кори до 45 км, позитивними значеннями сили тяжіння з незначними широтними аномаліями, наявністю відкритих палеозойських структур північно-західного простягання та складної системи поперечних порушень (Геология..., 1989, Атлас... т.1, 1998; Дем’яненко, 2017). Згідно з сучасним тектонічним районуванням зона зчленування приурочена до тектонічних структур ІІ порядку: південно-східної центрикліналі осьової зони, перехідної (Близнюківсько-Шевченківського структурного вузла) й моноклінальної зон північної прибортової зони та моноклінальної (Близнюківська) й відкритої монокліналі південної прибортової зони Дніпровського грабену (Тектонічна..., 2007). Нижньопермська соленосна формація присутня лише в межах перехідної частини північної прибортової зони та у південно-східній центрикліналі. Наявність відкладів у межах моноклінальної зони північної прибортової зони прогнозоване, але не підтверджене даними буріння (Лапчук, 1990). Формація представлена двома субформаціями: соленосною (микитівська та слов’янська світи), стратиграфічне розчленування якої проводиться по маркуючих карбонатних горизонтах, та калієносно-магнієносною (краматорська світа), з стратиграфічним розчленуванням по ангідритових горизонтах (Кореневский и др., 1968; Шехунова, 2009). Нижня межа соленосної субформації (підошва микитівської світи) неузгоджена, та, за різними даними, проводиться по карбонатному горизонту R1 (Кореневский и др., 1968; Стратиграфія..., 2013), або (переважно в межах нафтогазових родовищ) – по карбонатному горизонту Q8 (Петлиця, Коломієць, 2009). Верхня межа микитівської світи умовно проводиться по підошві карбонатного горизонту S1, слов’янської світи – Т1 (белбасівський горизонт), краматорської світи – над пластом ангідриту аТ7 (Кореневский и др., УДК (553.631:553.776):504.062.2](477.6) DOI: https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2018.153120