Порівняльний аналіз відповідності результатів двох експертних підходів до кількісної оцінки травм щелепно-лицевої області

Abstract

Резюме. Актуальна проблема щодо розроблених на сьогодні підходів до експертної оцінки травм щелепно-лицевої ділянки полягає у різному рівні неузгодження таких між собою, враховуючи відмінності у методології їх реалізації. Мета дослідження – провести порівняльний аналіз відповідності результатів використання двох експертних підходів FISS (Facial Injury Severity Scale) та MFISS (Maxillofacial Injury Severity Score) у ході кількісної оцінки випадків травм щелепно-лицевої ділянки. Матеріали і методи. З метою реалізації мети дослідження проводили за участі 14 пацієнтів із діагностованими фактами травм щелепно-лицевої ділянки різного ступеня тяжкості. Кількісну оцінку травм щелепно-лицевої ділянки проводили із застосуванням двох експертних підходів FISS та MFISS. У ході статистичного опрацювання результатів виконували пошук середніх величин досліджуваних показників та рівнів стандартних похибок, визначення рівня кореляції між ними та перевірка достовірності ідентифікованих розбіжностей. Результати досліджень та їх обговорення. Результати проведеного аналізу відповідності щодо використання двох експертних підходів FISS та MFISS у ході кількісної оцінки випадків травм щелепно-лицевої ділянки встановили, що рівень кореляції між показниками, які отримали, серед пацієнтів досліджуваної групи складав r=0,65 (p<0,05), при цьому показник кореляції між показниками FISS та тривалістю госпіталізації складав r=0,71 (p<0,05), а між показниками MFISS та тривалістю госпіталізації – r=0,78 (p<0,05). Висновки. Враховуючи встановлений рівень кореляції між кінцевими показниками MFISS та FISS, та факт наявності корелятивного зв’язку між результатами оцінки травматичних уражень зубощелепного апарату та тривалістю госпіталізації, можна резюмувати доцільність проведення подальших досліджень, направлених на аспект уніфікації діагностичного алгоритму обстеження постраждалих із використанням експертних оцінок у структурі комплексного прогнозу ефективності майбутньої реабілітації та тенденцій щодо потенційного рівня втрати стоматологічного здоров’я.