S. Chernyshov, A.V. Tymkiv, A.V. Vovkanych, I. Komisarenko
{"title":"Використання інтраопераційного моніторингу рівня паратиреоїдного гормону в мінімально інвазивній хірургії щитоподібної та паращитоподібних залоз","authors":"S. Chernyshov, A.V. Tymkiv, A.V. Vovkanych, I. Komisarenko","doi":"10.31793/1680-1466.2022.27-4.311","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Первинний гіперпаратиреоз (ПГПТ) займає третє місце за поширеністю серед усієї ендокринної патології після цукрового діабету та захворювань щитоподібної залози (ЩЗ). Методом лікування ПГПТ є оперативне втручання. Зараз використовують 2 підходи при виконанні паратиреоїдектомії (ПТЕ): операція з двосторонньою ревізією паращитоподібних залоз (ПЩЗ), що виконується з доступу за Кохером, та фокусована одностороння ПТЕ з використанням мінімально інвазивних технологій та інтраопераційного моніторингу паратиреоїдного гормону (ІМ ПТГ). Прихильники двосторонньої ревізії обґрунтовують ширший огляд ПЩЗ частотою неінформативних висновків топічних методів діагностики (до 40%) і частотою розвитку полігландулярної хвороби (ПГХ) ПЩЗ (до 33%). Послідовники фокусованої мінімально інвазивної ПТЕ керуються даними проведених досліджень про відсутність статистично вагомої різниці в результатах лікування між двома підходами та поліпшенням таких показників, як тривалість операції, тривалість перебування в стаціонарі, вартість операції та безумовний косметичний ефект. Мета роботи — порівняти результати лікування пацієнтів із ПГПТ при застосуванні ІМ ПТГ (переважно під час мінімально інвазивних оперативних втручань) чи при визначенні рівня ПТГ через добу після завершення операції (головним чином за класичною методикою з ревізією всіх ПЩЗ). Матеріал і методи. Для оцінки ефективності методу ІМ ПТГ було сформовано 2 групи пацієнтів: перша група (18 осіб), у якій ПТГ визначали інтраопераційно через 10-15 хвилин після видалення утворення/утворень ПЩЗ, та друга група (17 осіб), у якій ПТГ визначали наступного дня в плановому порядку. Результати. При порівнянні двох груп пацієнтів нами не виявлено статистичної вагомої різниці між результатами лікування, що досягаються з використанням мінімально інвазивного підходу та ІМ ПТГ і при виконанні ПТЕ за класичною методикою з візуальною оцінкою всіх ПЩЗ. Висновки. ІМ ПТГ за діагностичною ефективністю не поступається оцінці рівня ПТГ після операції. Застосування ІМ ПТГ дозволяє виконувати ПТЕ без обов’язкової візуальної оцінки всіх ПЩЗ. Виконання ПТЕ з ІМ ПТГ демонструє очевидні переваги над класичними підходами в лікуванні ПГПТ.","PeriodicalId":11551,"journal":{"name":"Endokrynologia Polska","volume":"24 1","pages":""},"PeriodicalIF":2.0000,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Endokrynologia Polska","FirstCategoryId":"3","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31793/1680-1466.2022.27-4.311","RegionNum":4,"RegionCategory":"医学","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"Q3","JCRName":"ENDOCRINOLOGY & METABOLISM","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Первинний гіперпаратиреоз (ПГПТ) займає третє місце за поширеністю серед усієї ендокринної патології після цукрового діабету та захворювань щитоподібної залози (ЩЗ). Методом лікування ПГПТ є оперативне втручання. Зараз використовують 2 підходи при виконанні паратиреоїдектомії (ПТЕ): операція з двосторонньою ревізією паращитоподібних залоз (ПЩЗ), що виконується з доступу за Кохером, та фокусована одностороння ПТЕ з використанням мінімально інвазивних технологій та інтраопераційного моніторингу паратиреоїдного гормону (ІМ ПТГ). Прихильники двосторонньої ревізії обґрунтовують ширший огляд ПЩЗ частотою неінформативних висновків топічних методів діагностики (до 40%) і частотою розвитку полігландулярної хвороби (ПГХ) ПЩЗ (до 33%). Послідовники фокусованої мінімально інвазивної ПТЕ керуються даними проведених досліджень про відсутність статистично вагомої різниці в результатах лікування між двома підходами та поліпшенням таких показників, як тривалість операції, тривалість перебування в стаціонарі, вартість операції та безумовний косметичний ефект. Мета роботи — порівняти результати лікування пацієнтів із ПГПТ при застосуванні ІМ ПТГ (переважно під час мінімально інвазивних оперативних втручань) чи при визначенні рівня ПТГ через добу після завершення операції (головним чином за класичною методикою з ревізією всіх ПЩЗ). Матеріал і методи. Для оцінки ефективності методу ІМ ПТГ було сформовано 2 групи пацієнтів: перша група (18 осіб), у якій ПТГ визначали інтраопераційно через 10-15 хвилин після видалення утворення/утворень ПЩЗ, та друга група (17 осіб), у якій ПТГ визначали наступного дня в плановому порядку. Результати. При порівнянні двох груп пацієнтів нами не виявлено статистичної вагомої різниці між результатами лікування, що досягаються з використанням мінімально інвазивного підходу та ІМ ПТГ і при виконанні ПТЕ за класичною методикою з візуальною оцінкою всіх ПЩЗ. Висновки. ІМ ПТГ за діагностичною ефективністю не поступається оцінці рівня ПТГ після операції. Застосування ІМ ПТГ дозволяє виконувати ПТЕ без обов’язкової візуальної оцінки всіх ПЩЗ. Виконання ПТЕ з ІМ ПТГ демонструє очевидні переваги над класичними підходами в лікуванні ПГПТ.
期刊介绍:
"Endokrynologia Polska" publishes papers in English on all aspects of clinical and experimental endocrinology. The following types of papers may be submitted for publication: original articles, reviews, case reports, postgraduate education, letters to the Editor (Readers’ Forum) and announcements of scientific meetings, conferences and congresses.