Основні напрямки досліджень і досягнення відділу фундаментальних та прикладних проблем ендокринології ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України»

Abstract

Огляд літератури присвячено історії створення і науковим здобуткам відділу фундаментальних та прикладних проблем ендокринології ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України». Впродовж багатьох років проводилися дослідження, які були пов’язані з вивченням механізмів регуляції ендокринних залоз за умов норми та патології, пошуку нових шляхів стимуляції та гальмування їх функцій. Особлива увага приділялася виявленню агоністів, що регулюють стероїдогенез у надниркових залозах (НЗ) та з’ясуванню внутрішньоклітинних механізмів їх впливу. Застосування сучасних біохімічних та молекулярних методів дало змогу проаналізувати механізми реалізації стероїдогенного ефекту естрадіолу в корі НЗ. Отримані результати виконаних досліджень дозволили доповнити та розширити сучасні уявлення про біологічну роль естрогенів. Виконано цикл робіт, присвячених ролі пролактину (ПРЛ) в регуляції фундаментальних метаболічних процесів і стероїдогенезу в корі НЗ. З’ясовано основні етапи внутрішньоклітинного перенесення сигналу та визначено місце та значення цього гормону в системі регуляції функції кори НЗ. Вагомими є результати фундаментальних досліджень щодо вивчення впливу іонів калію на функцію НЗ. Була висунута та обґрунтована гіпотеза, за якою головним регулятором біосинтезу альдостерону є іони калію, тоді як адренокортикотропний гормон (АКТГ) контролює в клубочковій зоні переважно синтез глюкокортикоїдів та ростові процеси, а ангіотензин II (АІІ) головним чином регулює кров’яний тиск. Великий інтерес викликають роботи співробітників відділу щодо пошуку речовин, здатних цілеспрямовано пригнічувати синтез кортикостероїдів. Результати багаторічних експериментальних досліджень продемонстрували, що орто,пара’-дихлордифенілдихлоретан (о,п’-ДДД) є сполукою з вираженою адренокортиколітичною дією. Особливе місце в роботі відділу приділялось вивченню молекулярно-генетичних механізмів тиреоїдного канцерогенезу та пошуку способів лікування раку. Виявлення специфічних біологічних мішеней злоякісної трансформації щитоподібної залози (ЩЗ), НЗ та метастатичної активності пухлин є перспективними напрямками наукових досліджень, які необхідно буде вирішити в найближчому майбутньому. Це дасть змогу забезпечити високу ефективність лікування, запобігати важким ускладненням та подовжити життя пацієнта.