Пілоцитарна астроцитома: огляд літератури

Abstract

Пілоцитарна астроцитома (ПА) — це часта назва доброякісної пухлини мозку, яка виростає з астроцитів, клітин, що підтримують неврологічну систему. Гарві Кушинг уперше продемонстрував пілоцитарну астроцитому у 1931 році на основі серії астроцитом мозочка. Гліоми, віднесені ВООЗ до I ступеня, мають сприятливий прогноз, і пілоцитарні астроцитоми належать до цієї категорії. У осіб, які брали участь у даному дослідженні, відзначалися симптоми дефіциту функції черепно-мозкових нервів, а також симптоми атаксії та ознаки підвищення внутрішньочерепного тиску. Через зв’язок між розташуванням, розміром пухлини та наявністю супутньої гідроцефалії симптоми та ознаки ПА найчастіше спостерігаються через багато місяців. Найбільш частими симптомами є головний біль, нудота, нечіткість зору, блювання, дискомфорт у спині, підвищення внутрішньочерепного тиску та диплопія. Гістопатологічно ПА має низький або помірний рівень клітинності і складається з клітин з довгими біполярними (волосоподібними) відростками та подовженими і цитологічно м’якими ядрами, а також з ділянок з пухкою, мультиполярною (подібною до протоплазматичних астроцитів) текстурою, що складається з клітин з м’якими округло-овальними ядрами та численними короткими цитоплазматичними розширеннями. Ці ділянки багаті на волокна Розенталя. Найпоширенішим методом лікування ПА є операція з видалення пухлини. Прогноз, як правило, сприятливий, якщо пухлина повністю видалена. Якщо хірургічне втручання неможливе через розташування пухлини, дітям старшого віку та дорослим може бути корисно променеве лікування, щоб допомогти усунути будь-які залишки пухлинних клітин. Іноді використовуються хіміотерапія або інші форми таргетної терапії.