ТРАНСФОРМАЦІЯ САКРАЛЬНОГО ПРОСТОРУ ЧЕРЕЗ ЧУДОТВОРНІ ІКОНИ ЯК ІМПЛІМЕНТАЦІЇ ДУХОВНОЇ ОПОРИ ГАЛИЧАН

Abstract

Постановка проблеми. Актуальність статті обумовлена специфікою впливу галицького сакрального простору на формування релігійної ідентичності українців. За останнє десятиліття спостерігається потужний спалах наукового й суспільного інтересу до історії християнізації України, церкви, релігійних традицій та найбільшого дослідження потребують саме Галицька духовна традиція. Проблемне поле інтерпретації Галицького сакрального простору розглядається через імпліментаційний та духовно-праксеологічний аспекти. Мета статті – визначити роль галицьких чудотворних ікон у духовному світогляді, ціннісних орієнтаціях та як вони відображають і трансформують сакральний простір трансцедентного. Новизна статті визначається тим, що уперше глибоко досліджено національні особливості сакральної спадщини Галичини її вплив на ціннісно-моральний потенціал та антропологічні особливості формування релігійної об’єктивації Західного регіону України. Сьогодні коли Україна перебуває перед новими викликами релігійного, філософського, політичнго, економічного виміру, дуже важливо є через дослідження проблематики духовної спадщини показати роль ціннісних, сакралізованих, трансцидентих чинників у формуванні національного sakrumy. Сакральні сигнатури української ментальності репрезентують сакральну сферу національної ідентичності. В цій статті стверджено, що ідейноестетична домінанта душі культури, світоглядно-ментальний стрижень філософії та естетосфери української національної культури унаочнюється, візуалізується в сакральних чудотворних іконах. З’ясовано, що вони мають не лише самобутній, неповторний культурний зміст та форму, а й власну духовну територію, де утверджують і виявляють традиційні цінності метафізики культури, упорядковуючи етнокультурний Космос, зокрема, Галич перебуває під Сигнатурою Богородиці. Активний пошук людством найоптимальнішого способу збереження своєї ідентичності у процесі інтеграції культур спонукає особистість, спільноти шукати духовний стержень власної ідентичності, сферу, де людина відчуває себе суверенною і захищеною. Такою сферою є сакральна царина, де людина співвідносить себе з фундаментальними духовними цінностями, Абсолютом, з вищими смислами, національними святинями, дорогими серцю джерелами свого становлення.