МІСЦЕ ОБМЕЖУВАЛЬНИХ ЗАСОБІВ У СИСТЕМІ ЗАСОБІВ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА

Abstract

Мета: визначення місця обмежувальних засобів і встановлення їх співвідношення з іншими засобами кримінального права. Методологічну основу дослідження складають діалектичний метод, який надав можливість розглянути досліджувані явища в розвитку та взаємозв’язку, єдності та протиріччях; системно-структурний метод використовувався при дослідженні обмежувальних засобів у системі засобів кримінального права; догматичний метод було застосовано при з’ясуванні змісту термінів, що містяться в нормативно-правових актах та вживаються у правовій доктрині та інші. Результати: обмежувальні засоби займають визначене місце у класифікаціях правових засобів. По-перше обмежувальні засоби відносяться до засобів установлення. Крім того, в їх сутності більше примусових ознак, ніж заохочувальних, тому відносяться до примусових заходів. Далі, обмежувальні засоби відносяться до некаральних засобів, у зв’язку з тим, що вони не відповідають меті кари. Нарешті, в системі багатоколійних засобів кримінального права обмежувальні засоби відносяться до засобів безпеки. Щодо співвідношення обмежувальних засобів із кримінальною відповідальністю можна зазначити, що вони не відповідають ознакам кримінальної відповідальності, а належать до інших засобів кримінально-правового характеру. Обговорення проблем визначення місця обмежувальних засобів у системі засобів кримінального права.