ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ПСИХОДІАГНОСТИЧНІЙ РОБОТІ: ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ

Abstract

За результатами теоретичного аналізу вітчизняної та зарубіжної наукової літератури виявлено сучасні тенденції розвитку психодіагностичної роботи, виклики та можливості використання інформаційно-комунікаційних технологій у психодіагностичних дослідженнях та практиці. Зауважено, що психологічна діагностика нині не лише спрямована на визначення наявності або дослідження рівня вираженості психологічного конструкту шляхом реєстрації реакцій досліджуваного на набір стандартизованих елементів, а й містить ряд інших процедур, які аналізують поведінкові дані особистості, зібрані за допомогою ІКТ, та можуть використовуватись для оцінки індивідуальних відмінностей або прогнозування майбутньої поведінки. Висвітлено способи реалізації комп’ютерної психодіагностики (конвертація тестів папір-олівець в електронний формат; комп’ютерне адаптивне тестування). Представлено приклади використання комп’ютерної психологічної діагностики та Інтернет-діагностики (Webдіагностики) у вітчизняній та зарубіжній психолого-педагогічній науці та практиці. Описано відмінності між різними формами адміністрування психодіагностичного процесу (Інтернет-діагностики та традиційних опитувальників (папір – олівець)). Висвітлено переваги та недоліки Інтернет-тестування у порівнянні з класичною психологічною діагностикою. Зауважено, що недоліки та застереження, які характерні для традиційного психодіагностичного дослідження, також є справедливими для електронного. Утім упровадження обґрунтованих дослідженнями заходів безпеки робить Webдослідження таким же безпечним, як і традиційне, надаючи користувачам значно більше можливостей. Наголошено на етичних та психометричних ризиках використання Інтернет-діагностики (проблеми в налагодженні «професійних» стосунків; відсутність зрозумілих способів формування та інтерпретації результатів діагностики; використання методик, результатів діагностики некваліфікованими особами; можливість використання діагностичних методик, які були розроблені з порушенням наукових процедур; повна або часткова відсутність інформації про методики; обмежена здатність враховувати контекстну інформацію; використання застарілих нормативів, застарілих формулювань у стимульному матеріалі; обмежена здатність зворотного зв’язку; труднощі в забезпеченні конфіденційності результатів тестування). Узагальнено вимоги до використання інформаційно-комунікаційних технологій у психодіагностичній роботі.