Аналіз успішності функціонування композитних реставрацій в умовах різних параметрів конфігурації порожнини

Abstract

Резюме. Прогноз функціонування прямих композитних реставрацій передбачає необхідність урахування впливу низки діючих факторів, асоційованих як власне зі специфікою дизайну порожнини та якістю використовуваних матеріалів, так і з особливостями механізму полімеризації та конверсії мономерів в умовах реалізації різних прямих технік відновлення дефектів твердих тканин зуба. Мета дослідження проаналізувати успішність функціонування композитних реставрацій в умовах різних параметрів конфігурації порожнини та оцінити вплив похідних розмірних параметрів дефектів твердих тканин зубів на клінічний прогноз ефективності їх відновлення. Матеріали і методи. У ході реалізації поставленої мети дослідження було проведено реставрацію відновлення 49 відпрепарованих каріозних порожнин серед стоматологічних пацієнтів, при цьому 27 порожнин відповідали І класу за Блеком (перша група, С-фактор – 5) та 22 порожнини – ІІ класу за Блеком (друга група, С-фактор – 2). Реставрацію порожнин проводили із застосуванням універсального наногібридного матеріалу Filtek Z550 (3M). Клінічна успішність виконаних реставрацій через 12 місяців функціонування була відповідно до критеріїв USPHS. Об’єм реставрації визначали за допомогою екстраорального сканера UP200 (UP3D TechCo., КНР). Результати досліджень та їх обговорення. У результаті проведеного аналізу отриманих чисельних результатів було встановлено, що в умовах порожнини ІІ класу за Блеком за типом мезіально-(дистально) оклюзійної зі значеннями показника С-фактора-2, збільшення параметрів об’єму реставрації понад третини об’єму коронкової частини зуба провокувало зниження клінічного прогнозу їх функціонування. В умовах же дефекту І класу за Блеком збільшення об’єму реставрації за рахунок одночасного перевищення параметрів її глибини понад половини загальної товщини емалі та дентину до склепіння пульпової камери та довжини і ширини реставрації понад 2/3 геометричних параметрів коронкової частини зуба, провокувало статистично виражене зниження якості реставрацій порівняно з даними, що були зареєстровані при нижчих вихідних параметрах порожнини. Висновки. Параметри об’єму реставрацій виявились більш клінічно значимими для прогнозу їх функціональної експлуатації порівняно зі значеннями С-фактора при відновленні дефектів твердих тканин зубів І та ІІ класу за Блеком універсальним наногібридним композитним матеріалом у період проведення однорічного моніторингу.