Соціально-психологічна специфіка соціальної мобільності особистості в період криз

Abstract

Анотація. Мета дослідження полягає у тому, щоб виявити соціально-психологічну специ­фіку со­ціаль­ної мобільності особистості в період криз. Методи. У дослідженні застосовано методи спосте­реження, бесіда, анкетування, стандартизовані та проєктивні методики психодіагностики, за допомогою яких було розкрито соціально-психологічні аспекти життєвого сценарію досліджуваних та просторові проекції їх соціальної мобільності; визначено взаємозвʼязок соціальної мобільності досліджуваних з по­казниками компетентності у часі в період криз; виявлено параметри соціальної зрілості респондентів та їх вплив на соціальну мобільність; зʼясовано вплив адаптаційних ресурсів досліджуваних на їх соціальну мо­більність в період криз; проведено диференціацію рівнів вираженості соціальної мобільності респон­дентів в період криз. Результати. Виокремлено ресурсні складові соціальної мобільності особистості в період криз за рівнями її вираженості. Зʼясовано, що соціальна мобільність взаємоповʼязана з процесом субʼєкт­ного становлення особистості і має різні рівні вираженості, які корелюють з ключовими соціально-психо­логічними характеристиками, які відображені у показниках мотиваційного профілю, смисложиттєвих орієнтаціях, активності, самодетермінації, саморегуляції, саморозвитку, самовдосконалення, стратегіях атрибуції та копінг-стратегіях, рівні субʼєктивного контролю і соціальній адаптивності. Показано, що найбільшою соціальною адаптивністю володіють досліджувані з середнім (конструктивним) рівнем соціальної мобільності, для якої притаманні гармонійний мотиваційний профіль, переважання середнього рівня диференційованості і однорідності професійних уподобань, спрямованість у майбутнє з високим осмисленням життя, активністю конструктивних копінг-стратегій у вигляді самоконтролю, прийняття відповідальності, пошуку соціальної підтримки. Для респондентів з низькою соціальною мобільністю характерне переважання мотивації гомогенного типу, слабка диференційованість професійних уподобань та їх середня однорідність. Орієнтація на сьогодення і процес життя взаємоповʼязані з активним вико­ристанням копінгу уникнення з вираженою інтернальністю у ситуаціях неуспіху. Їх адаптаційний профіль характеризується підвищеною конформністю при знижених показниках лабільності і креативності. Соціально високомобільні досліджувані характеризуються загальною екстернальністю у поєднанні з екстернальністю в області досягнень і в області невдач. Розкрито особливості соціальної мобільності досліджуваних в єдності її статусних, професійних і територіальних (міграційних) проявів. Зіставлення вираженості соціальної мобільності у респондентів з різними типами адаптаційних ресурсів дозволило виявити у них змістовні відмінності за цим параметром психологічної організації.