{"title":"МОНІТОРИНГ ЦИФРОВИХ СЛІДІВ ОБРАЗОТВОРЧОЇ ПІДГОТОВКИ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ","authors":"Микола Олександрович Пічкур, Лілія Іванівна Полудень, Ірина Іванівна Демченко, Г.І. Сотська","doi":"10.33407/itlt.v94i2.5205","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті образотворчу підготовку фахівців різних мистецьких спеціалізацій у закладах педагогічної, професійно-художньої, дизайнерської й архітектурної освіти позиціоновано як уніфіковану систему, що функціонує на синергетичних засадах інтеграції арт-педагогічних традицій та інновацій і розвивається в єдності з еволюцією різних видів і жанрів класичного і сучасного мистецтва. З огляду на це окреслено об’єктивні чинники, що зумовлюють розроблення методології її організації на інформаційно-технологічних засадах як за сприятливих, так і соціально небезпечних обставин. Зважаючи на реалії сьогодення охарактеризовано темпоральну дискретність художньо-педагогічних умов образотворчої підготовки здобувачів вищої мистецької освіти, що виникла через епідемію COVID-19 і воєнний стан в Україні та спричинила підрив часової впорядкованості навчального процесу й змусила педагогів його організовувати в змішаному режимі з наданням переваги онлайн-технологіям. З огляду на це актуалізовано необхідність побудови інформаційного профілю здобувачів вищої мистецької освіти, що ґрунтується на використанні їх цифрових слідів. На підставі з’ясування сутності поняття «цифровий слід», його мистецько-освітнього контексту та основних платформ розміщення розроблено алгоритм збору, структурування й аналізу цифрових слідів образотворчої підготовки майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей. На основі статистичного опрацювання зібраних даних оцінки електронного портфоліо, якості й успішності навчання з рисунку і живопису здобувачів вищої мистецької освіти за освітньо-професійною програмою бакалаврату, а також результатів проведення проблемної онлайн-дискусії, до якої залучено викладачів і студентів, верифіковано педагогічне значення моніторингу цифрових слідів на кожному з етапів образотворчої підготовки фахівців у темпорально-дискретних художньо-педагогічних умовах.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"44 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.5000,"publicationDate":"2023-04-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Information Technologies and Learning Tools","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.33407/itlt.v94i2.5205","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"Q4","JCRName":"EDUCATION & EDUCATIONAL RESEARCH","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті образотворчу підготовку фахівців різних мистецьких спеціалізацій у закладах педагогічної, професійно-художньої, дизайнерської й архітектурної освіти позиціоновано як уніфіковану систему, що функціонує на синергетичних засадах інтеграції арт-педагогічних традицій та інновацій і розвивається в єдності з еволюцією різних видів і жанрів класичного і сучасного мистецтва. З огляду на це окреслено об’єктивні чинники, що зумовлюють розроблення методології її організації на інформаційно-технологічних засадах як за сприятливих, так і соціально небезпечних обставин. Зважаючи на реалії сьогодення охарактеризовано темпоральну дискретність художньо-педагогічних умов образотворчої підготовки здобувачів вищої мистецької освіти, що виникла через епідемію COVID-19 і воєнний стан в Україні та спричинила підрив часової впорядкованості навчального процесу й змусила педагогів його організовувати в змішаному режимі з наданням переваги онлайн-технологіям. З огляду на це актуалізовано необхідність побудови інформаційного профілю здобувачів вищої мистецької освіти, що ґрунтується на використанні їх цифрових слідів. На підставі з’ясування сутності поняття «цифровий слід», його мистецько-освітнього контексту та основних платформ розміщення розроблено алгоритм збору, структурування й аналізу цифрових слідів образотворчої підготовки майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей. На основі статистичного опрацювання зібраних даних оцінки електронного портфоліо, якості й успішності навчання з рисунку і живопису здобувачів вищої мистецької освіти за освітньо-професійною програмою бакалаврату, а також результатів проведення проблемної онлайн-дискусії, до якої залучено викладачів і студентів, верифіковано педагогічне значення моніторингу цифрових слідів на кожному з етапів образотворчої підготовки фахівців у темпорально-дискретних художньо-педагогічних умовах.