Фактори ризику розвитку рецидиву або продовження хвороби у хворих на колоректальний рак

Abstract

Колоректальний рак (КРР) в Україні впевнено посідає 4-5 місце в структурі загальної онкологічної захворюваності впродовж багатьох років. Незважаючи на постійний прогрес та вдосконалення методів діагностики та лікування хворих на КРР, безрецидивна виживаність залишається низькою. Нами було проаналізовано результати обстеження та лікування 188 хворих на КРР ІІ-IІІ стадій (Т2-3N0-2М0), у яких виник рецидив або продовження хвороби в КНП «Прикарпатський клінічний онкологічний центр Івано-Франківської обласної ради» в період 2012-2020 роки. Аналізували такі прогностичні фактори: стадія, стать, вік пацієнта, локалізація пухлини, кількість уражених лімфовузлів, інвазію пухлини до серозної оболонки, некроз пухлини та наявність периопераційного хіміопроменевого лікування. Під час визначення прогностичних факторів було встановлено достовірний прямий непараметричний зв'язок між наявністю післяопераційних ускладнень та безрецидивною виживаністю хворих, а також отриманням цими хворими курсів ад'ювантної хіміотерапії (p <0,01). При аналізі локалізації пухлини не виявлено достовірного зв'язку з безрецидивною виживаністю хворих (p> 0,05). Встановлено, що кількість уражених лімфатичних вузлів не впливає на безрецидивну та загальну виживаність хворих (p = 0,35075; p = 0,08584), але факт ураження лімфатичних вузлів має прямий вплив на безрецидивну та загальну виживаність хворих (p = 0,01869; p = 0,00919). Встановлено прямий кореляційний зв'язок у хворих з раком прямої кишки між дозою телегамматерапії та протяжністю пухлини (r = 0,37; p <0,05). Для індивідуалізації та покращення ефективності лікування хворих на КРР слід продовжувати пошуки факторів ризику, що можуть сприяти рецидиву захворюваня та зменшувати тривалість життя пацієнта.