Принцип 80/20 щодо оцінки біогенного потенціалу при ендопротетичному лікуванні кон’юнктивно з остео-імплантато-протетичною системою

Abstract

Резюме. У статті розглянуто актуальну проблему сучасної дентальної імплантології – одонтології та остеології, а саме: стабілізацію ремоделювання кісткової тканини щодо застосування дентальних імплантатів, протетичного значення дискретних імплантато-протезів після ендо-консервації збережених зубів на тлі патології, клінічних проявів Covid-19 та вікових деструкційних проявів в організмі людини при обмеженнях та особливостях воєнного часу. Мета дослідження – вивчити ефективність способу протезування на ангулярних та коротких імплантатах як засобу стабілізації атрофічних процесів анатомічних структур після втрати зубів, а також дисперсність факторів впливу на процес стабілізації ремоделювання кісткових структур у післяімплантаційний період. Матеріали і методи. Автори запропонували застосовувати принцип 80/20 італійського науковця Парето щодо оцінки діагностики та реабілітації пацієнтів.  Імплантато-протетична реабілітація після ендодонтичного лікування (консервації коренів депульпованих зубів) означає застосування інтегрованої у кісткову тканину кон’юнктивної системи протетичних конструкцій кісткових матеріалів та штучних замінників структур коміркового відростка на базі імплантатів з урахуванням закономірностей. Сутність методу полягає у використанні титанової інфраструктури (імплантату) інтра- та мезо-структури імплантату (міжнародний стандарт титану ASTM F67-89 Grade-5 застосовують у виробництві конструктивних елементів імплантатологічних системи «U-Impl»), а також прилеглої ділянки, як аналогу втраченого зуба та виповнення апікальних та періапікальних тканин (анатомічних структур). Результати досліджень та їх обговорення. Клініцисту запропоновано дискретну кон’юнктивну систему дентального імплантату і протетичної мезо-структури. А також організацію досліджень із урахуванням впливу патогенних факторів. Застосування такого виду маніпуляцій дозволить більш раціонально підійти до проблеми органозберігаючих оперативних втручань у стоматології. Для оцінки ефективності застосування методу імплантації було вивчено об’єктивні показники атрофії кісткової тканини в пацієнтів основної та контрольної груп: ступінь вертикальної резорбції кісткової тканини протягом 12 місяців спостереження за пацієнтами. Висновки. В осіб після застосування запропонованої методики діагностовано незначні ознаки атрофії після стабілізаційного ремоделювання коміркових відростків щелеп. Отже, принцип 80/20 є виправданим і при медичній експертизі вітальних оперативних втручань та предикторним способом вітальної експертизи біогенного потенціалу людини.