CONTEMPORARY INTEGRATIVE INTERPERSONAL THEORY OF PERSONALITY: KEY CONCEPTS

Abstract

This article is devoted to the concept of integrative interpersonal theory of personality. The origins of the interpersonal theory of personality are found in interpersonal theory of psychiatry. This approach facilitates interdisciplinary conceptualizations of functioning and treatment by emphasizing the interpersonal situation as a prominent unit of analysis, organized by the metaconstructs of agency and communion and the interpersonal circumplex model. The interpersonal circumplex can serve as both companion and guide for those interested in exploring the interpersonal domain of personality. It is outlined the major assumptions and key concepts of the contemporary integrative interpersonal theory of personality. The features and the variety of studies, including several recent studies that extend integrative interpersonal theory are outlined. It is established that applications of the model for exploring both the idiographic (person‐centered) and nomothetic (variable‐centered) realms of personality. The contemporary interpersonal tradition assumes a pathoplastic relationship between interpersonal functioning and many forms of psychopathology. Key concepts of interpersonal theory: Copy process, Catalysts of internalization, Interpersonal motives, Regulatory Metagoals are described. The interpersonal nexus in psychology is a nomological net that provides the architecture to coordinate definition of personality. Given the advances in interpersonal theory and description discussed here, we would argue that agentic and communal personality characteristics should be essential components of an interdisciplinary science of personality psychology. Стаття присвячена аналізу сучасної інтегративної міжособистісної теорії особистості, що базується на міжособистісній теорії психіатрії, згідно з якою міжособистісна ситуація як одиниця аналізу дозволяє реалізувати міждисциплінарний підхід до діагностики, терапії та лікування пато­психологічних станів. При цьому наголошується, що утворений метаконструктами контекст комунікації по суті є моделлю міжособистісного комплексу, який дозволяє вивчати особистість комплексно, в кон­тексті інтегративного підходу, базуючись не лише на принципах патології, а й на принципах гуманізму. Окреслено основні поняття сучасної інтегративної міжособистісної теорії особистості: копінг-процеси, каталізатори інтерналізації, міжособистісні мотиви, регуляторні метацілі. Проаналізовано  численні дослідження (зокрема сучасні), що не лише розкривають основні поняття інтегративної міжособистісної теорії, а й демонструють можливості її використання у практичній психології та психотерапії. Вста­новлено, що застосування інтегративної міжособистісної теорії для вивчення ідеографічних (орієнтованих на людину) та номотетичних (орієнтованих на норми) сфер дозволяють розглядати особистість комп­лексно, у взаємозв’язку її різних властивостей. Сучасна міжособистісна традиція передбачає зумовленість соціального функціонування міжособистісним контекстом, тобто міжособистісний аспект у психології є номологічною мережею, яка забезпечує основу для інтегративного визначення особистості. З урахуванням надбань міжособистісної теорії та досвіду її використання у практичній психології та психотерапії, констатується, що ключові її аспекти можуть вважатися основними компонентами міждисциплінарної психології особистості.