Pозвиток обдарованих дітей у мистецькому освітньому просторі

Abstract

Розв’язання широкого кола методологічних і прикладних проблем, пов’язаних із відтворенням та нарощуванням потенціалу обдарованості дітей і молоді, потребує створення мистецького освітнього середовища як такої сукупності умов для навчання, розвитку, індивідуалізації та соціалізації обдарованої особистості, що забезпечує можливість прояву і розвитку її обдарованості у відповідності з природними задатками, інтересами, вимогами вікової соціалізації, з одного боку, і соціальним запитом, з іншого. Незважаючи на існуючі в психології та педагогіці дослідження, присвячені проблемі освітнього середовища, єдина позиція щодо визначення поняття «мистецьке освітнє середовище», структури і методів його створення, все ще знаходиться на стадії розробки. Однією з причин цього є розмаїття методологічних передумов і емпіричних засад щодо досліджень проблеми мистецького освітнього середовища для обдарованих. Подолання методологічних і методичних розбіжностей можливе лише за умови врахування психологічних особливостей, закономірностей і принципів становлення обдарованої особистості як вихідного підґрунтя для створення освітніх систем і технологій (єдності цілей, змісту, методів і умов навчання), включаючи мистецьке освітнє середовище як умову їх практичного втілення. Саме тому застосування інноваційних технологій не завжди відповідає специфіці феномену обдарованості та індивідуально-психологічним особливостям обдарованих дітей і молоді, а, отже, не дає бажаного результату щодо повноцінного розкриття потенціалу обдарованих на різних етапах вікового зростання. Причини цих труднощів і способи їх подолання ще не до кінця зрозумілі, а тому мають стати предметом теоретико-методологічної рефлексії та емпіричних досліджень. Разом з тим тенденція переходу до особистісно-зорієнтованих і культуровідповідних освітніх систем і технологій з необхідністю потребує проектування і створення такого типу освітнього середовища для обдарованих дітей, інтегративним показником якості якого виступає здатність забезпечити всім суб’єктам освітнього процесу систему можливостей для ефективного особистісного саморозвитку. Саме тому постає проблема створення сприятливих умов для розвитку в процесі навчання творчого, інтелектуального та духовного потенціалу обдарованих дітей в контексті системи «людина — навколишнє середовище», у відповідності з природними задатками, інтересами, потребами, вимогами вікової соціалізації, з одного боку, і соціальним запитом, з іншого. Отже, логіка розвитку педагогічної науки вимагає проведення спеціальних психологічних досліджень з метою визначення структури і принципів побудови мистецького освітнього середовища, орієнтованого на прояв, розвиток і повноцінну реалізацію обдарованих дітей.