{"title":"Філософський аналіз екологічного світогляду","authors":"Шасаддін Мікаїлов","doi":"10.15421/172314","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Проблеми, що виникають у зв'язку з життям людини, взаєминами людини з природою на нашій неспокійній планеті, є полем справжніх пошуків. У Новий час регулювання відносин людини і природи має універсальний зміст. Взагалі проблема людини та її ставлення до природи історично нерозривно пов'язана з вирішенням головної проблеми філософії. Навколо цієї проблеми століттями точиться гостра боротьба ідей. Нині ця боротьба загострилася. Зараз неможливо вирішити жодну іншу проблему, не розв’язавши проблему людини і природи. Проблему змішаного впливу природи і суспільства намагаються досліджувати не тільки представники цього напрямку, а й екологи, географи, кібернетики, економісти, медики, соціологи, психологи, генетики, юристи, математики та інші наукові напрями. Тому в останні роки часто обговорюється конфлікт між природою і суспільством, у тому числі й екологічна криза. Зараз на землі не вистачає питної води і чистого повітря, очевидне збіднення тваринного та рослинного світу. Вони безконтрольно видобувають із земної поверхні корисні копалини. Людство стало вирішальним чинником зміни та розвитку біосфери в 20 столітті. Гуманістичний погляд на природу та взаємний аналіз суспільного розвитку як однієї з важливих екологічних основ розв'язання сучасної екологічної кризи дозволяють дійти низки висновків. Ряд екологічних шкіл, що виникають на Заході, висунули свої методологічні концепції, що розходяться одна з одною (фізичний комплекс знань А.Уеслі, Ч. Монтейр, економіко-екологічний синтез Т. Дейлі, К. Боулдінг, А. Ніс та ін.). Дотепер у важливих державних документах збереження та примноження природних ресурсів, їх ефективне використання, формування високого почуття відповідальності висуваються як головні.","PeriodicalId":55760,"journal":{"name":"Grani","volume":"110 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-02-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Grani","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.15421/172314","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Проблеми, що виникають у зв'язку з життям людини, взаєминами людини з природою на нашій неспокійній планеті, є полем справжніх пошуків. У Новий час регулювання відносин людини і природи має універсальний зміст. Взагалі проблема людини та її ставлення до природи історично нерозривно пов'язана з вирішенням головної проблеми філософії. Навколо цієї проблеми століттями точиться гостра боротьба ідей. Нині ця боротьба загострилася. Зараз неможливо вирішити жодну іншу проблему, не розв’язавши проблему людини і природи. Проблему змішаного впливу природи і суспільства намагаються досліджувати не тільки представники цього напрямку, а й екологи, географи, кібернетики, економісти, медики, соціологи, психологи, генетики, юристи, математики та інші наукові напрями. Тому в останні роки часто обговорюється конфлікт між природою і суспільством, у тому числі й екологічна криза. Зараз на землі не вистачає питної води і чистого повітря, очевидне збіднення тваринного та рослинного світу. Вони безконтрольно видобувають із земної поверхні корисні копалини. Людство стало вирішальним чинником зміни та розвитку біосфери в 20 столітті. Гуманістичний погляд на природу та взаємний аналіз суспільного розвитку як однієї з важливих екологічних основ розв'язання сучасної екологічної кризи дозволяють дійти низки висновків. Ряд екологічних шкіл, що виникають на Заході, висунули свої методологічні концепції, що розходяться одна з одною (фізичний комплекс знань А.Уеслі, Ч. Монтейр, економіко-екологічний синтез Т. Дейлі, К. Боулдінг, А. Ніс та ін.). Дотепер у важливих державних документах збереження та примноження природних ресурсів, їх ефективне використання, формування високого почуття відповідальності висуваються як головні.