{"title":"Генеалогічні та дерматогліфічні дослідження осіб, схильних до зубощелепних аномалій","authors":"V. Melnyk, L. F. Horzov, K. V. Zombor","doi":"10.11603/2311-9624.2019.2.10083","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Резюме. Порушення в розвитку зубощелепового апарату завдають шкоди не тільки здоров’ю дитини, але і негативно впливають на її адаптацію в соціальному середовищі. Велике значення у розвитку зубощелепних аномалій (ЗЩА) має спадковість. Вивчення спільних зв’язків між пальцевими малюнками та проведення генеалогічного аналізу й ЗЩА може допомогти в ранньому виявленні осіб із генетичною схильністю до аномалій. \nМета дослідження – визначити роль генеалогічних та дерматогліфічних досліджень для скринінгу осіб, схильних до зубощелепних аномалій. \nМатеріали і методи. Для вирішення поставлених завдань проведені дослідження у 15 осіб від 19 до 74 років, що становили широке коло родичів пробанда З зі складанням родоводу в трьох поколіннях: батьки, діти й онуки. \nРезультати досліджень та їх обговорення. Для родичів пробанда характерними візерунками були ульнарні петлі та/або дуги на пальцях правої та лівої рук. Клініко-генеалогічний аналіз членів сімей пробанда виявив, що в усіх випадках захворювання спостерігається в кожному поколінні; наявність її у одного з батьків; кожний хворий має хоча б одного родича з тією ж самою ознакою. Про аутосомно-домінантний тип успадкування свідчить поширеність цієї патології по вертикалі в обох статей. ЗЩА бувають у кожному поколінні родоводу. Співвідношення хворих хлопчиків і дівчат однакове. Імовірність народження дитини із ЗЩА, якщо хворий один з батьків становить 50 %. \nВисновки. Дерматогліфічний аналіз в комплексі з генеалогічними дослідженнями може бути використано для скринінгу спадкових захворювань серед населення з метою ранньої діагностики. Ефективним підходом до профілактики спадкових захворювань зубощелепних аномалій є медико-генетичне консультування, в результаті якого пацієнти можуть отримати відомості про успадкування патології, ймовірності її розвитку.","PeriodicalId":35793,"journal":{"name":"Journal of Clinical Dentistry","volume":"18 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2019-09-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Journal of Clinical Dentistry","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.11603/2311-9624.2019.2.10083","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"Q2","JCRName":"Dentistry","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Резюме. Порушення в розвитку зубощелепового апарату завдають шкоди не тільки здоров’ю дитини, але і негативно впливають на її адаптацію в соціальному середовищі. Велике значення у розвитку зубощелепних аномалій (ЗЩА) має спадковість. Вивчення спільних зв’язків між пальцевими малюнками та проведення генеалогічного аналізу й ЗЩА може допомогти в ранньому виявленні осіб із генетичною схильністю до аномалій.
Мета дослідження – визначити роль генеалогічних та дерматогліфічних досліджень для скринінгу осіб, схильних до зубощелепних аномалій.
Матеріали і методи. Для вирішення поставлених завдань проведені дослідження у 15 осіб від 19 до 74 років, що становили широке коло родичів пробанда З зі складанням родоводу в трьох поколіннях: батьки, діти й онуки.
Результати досліджень та їх обговорення. Для родичів пробанда характерними візерунками були ульнарні петлі та/або дуги на пальцях правої та лівої рук. Клініко-генеалогічний аналіз членів сімей пробанда виявив, що в усіх випадках захворювання спостерігається в кожному поколінні; наявність її у одного з батьків; кожний хворий має хоча б одного родича з тією ж самою ознакою. Про аутосомно-домінантний тип успадкування свідчить поширеність цієї патології по вертикалі в обох статей. ЗЩА бувають у кожному поколінні родоводу. Співвідношення хворих хлопчиків і дівчат однакове. Імовірність народження дитини із ЗЩА, якщо хворий один з батьків становить 50 %.
Висновки. Дерматогліфічний аналіз в комплексі з генеалогічними дослідженнями може бути використано для скринінгу спадкових захворювань серед населення з метою ранньої діагностики. Ефективним підходом до профілактики спадкових захворювань зубощелепних аномалій є медико-генетичне консультування, в результаті якого пацієнти можуть отримати відомості про успадкування патології, ймовірності її розвитку.