ПРИБЛИЗНА ОЦІНКА ХОДОВОСТІ ВИСОКОШВИДКІСНИХ ВОДОТОНАЖНИХ СУДЕН

Abstract

У статті описано класифікацію основних режимів руху суден з погляду міжнародних документів та принципів класичної теорії проектування. Зроблене порівняння вимог до терміну «швидкісне судно», з точку зору міжнародної конвенції СОЛАС, і положень теорії проектування стосовно швидкісних режимів руху судна. Описані різні способи класифікації типів руху плавзасобів за відносною швидкістю та залежно від виду сил, прикладених до корпусу швидкохідного судна. Для подальшого дослідження обрано перехідний режим руху, а саме першу половину діапазону відносних швидкостей від Fr V = 1 до Fr V = 2 . Наведено схематичний опис основних складових опору середовища руху судна. Зроблено припущення про кількісний склад видів опору води для перехідного режиму руху. При розрахунках опору води врахована зміна площі змоченої поверхні судна, при русі з великою відносною швидкістю. Проведено аналіз різних форм обводів корпусу для різних швидкостей. На основі досвіду суднобудівників пропонується рисунок, що показує ефективність використання різних форм шпангоутів залежно від відносної швидкості. Методом найменших квадратів виведено формулу з метою оцінки залишкового опору суден, з відносною швидкістю Fr V = 1. Формула заснована на багатому досвіді, отриманому у різних дослідних басейнах. У роботі пропонується порівняння результатів випробувань двох моделей яхт із значеннями опору води, отриманими з використанням кількох розрахункових схем. Результати випробувань моделей двох яхт порівнювалися з результатами статистичних розрахунків та результатами розрахунків за схемою з використанням конкретних даних дослідного басейну. Проведено розрахунок потужності двигунів швидкохідних суден з подальшим порівнянням розрахункових та реальних значень. Як приклад проведено розрахунок потужності двигунів для кількох швидкісних поромів.