Валерій Юхимович Биков, Лілія Анатоліївна Лупаренко
{"title":"ПРОГРАМНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ СТВОРЕННЯ Й ПІДТРИМКИ УКРАЇНСЬКИХ ОНЛАЙН-РЕСУРСІВ ЕНЦИКЛОПЕДИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ","authors":"Валерій Юхимович Биков, Лілія Анатоліївна Лупаренко","doi":"10.33407/itlt.v95i3.5331","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті представлено багатоаспектний аналіз програмно-функціональних аспектів створення й підтримки вітчизняних онлайн-ресурсів енциклопедичного призначення. Під час дослідження здійснено кількісний аналіз контенту електронного бібліографічного видання «Корпус енциклопедичних видань України» за форматом подання, роками укладання та тематикою. Виокремлено 37 видань, що є онлайн-версіями друкованих енциклопедій або суто веборієнтованими. Здійснено їх аналіз за такими характеристиками: функціональні можливості використання, що надає ресурс користувачам, та відомості про програмні технології, використані під час створення. Зокрема вебсайти цих енциклопедій проскановано за допомогою профайлерів WhatCMS.org, BuiltWith® і розширення браузера API Wappalyzer, які надають відомості про застосовані мови програмування, бібліотеки, фреймворки, віджети, системи керування вмістом, вікі-рушії та ін. Досвід вітчизняних дослідників, видавців, розробників передбачав такі підходи до подання в мережі Інтернет онлайн-версій паперових видань: а) розміщення на комерційних порталах; б) на вебсайтах інституцій-укладачів; в) розроблення окремого вебсайту; г) створення портальної версії з розширеним функціоналом та супровідним мультимедійним контентом, зокрема з використанням платформи MediaWiki. Розгортання веборієнтованих енциклопедичних проєктів здійснювалось у такий спосіб: а) використання вільно поширюваних систем керування вмістом Drupal, Blogger, WordPress та вітчизняної CMS СМЕРЕКА; б) розроблення енциклопедичного сайту «з нуля» за допомогою фреймворків; в) застосування програмних рушіїв для вебсайтів, що працюють за технологією «вікі». Надано рекомендації щодо розширеного функціоналу сайту, інструментарію навігації, обговорення та поширення, набору інформаційних сторінок, відомостей про статті, медіаресурсного супроводу, що доцільно врахувати при розробленні електронної енциклопедії в галузі освіти.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"111 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.5000,"publicationDate":"2023-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"1","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Information Technologies and Learning Tools","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.33407/itlt.v95i3.5331","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"Q4","JCRName":"EDUCATION & EDUCATIONAL RESEARCH","Score":null,"Total":0}
引用次数: 1
Abstract
У статті представлено багатоаспектний аналіз програмно-функціональних аспектів створення й підтримки вітчизняних онлайн-ресурсів енциклопедичного призначення. Під час дослідження здійснено кількісний аналіз контенту електронного бібліографічного видання «Корпус енциклопедичних видань України» за форматом подання, роками укладання та тематикою. Виокремлено 37 видань, що є онлайн-версіями друкованих енциклопедій або суто веборієнтованими. Здійснено їх аналіз за такими характеристиками: функціональні можливості використання, що надає ресурс користувачам, та відомості про програмні технології, використані під час створення. Зокрема вебсайти цих енциклопедій проскановано за допомогою профайлерів WhatCMS.org, BuiltWith® і розширення браузера API Wappalyzer, які надають відомості про застосовані мови програмування, бібліотеки, фреймворки, віджети, системи керування вмістом, вікі-рушії та ін. Досвід вітчизняних дослідників, видавців, розробників передбачав такі підходи до подання в мережі Інтернет онлайн-версій паперових видань: а) розміщення на комерційних порталах; б) на вебсайтах інституцій-укладачів; в) розроблення окремого вебсайту; г) створення портальної версії з розширеним функціоналом та супровідним мультимедійним контентом, зокрема з використанням платформи MediaWiki. Розгортання веборієнтованих енциклопедичних проєктів здійснювалось у такий спосіб: а) використання вільно поширюваних систем керування вмістом Drupal, Blogger, WordPress та вітчизняної CMS СМЕРЕКА; б) розроблення енциклопедичного сайту «з нуля» за допомогою фреймворків; в) застосування програмних рушіїв для вебсайтів, що працюють за технологією «вікі». Надано рекомендації щодо розширеного функціоналу сайту, інструментарію навігації, обговорення та поширення, набору інформаційних сторінок, відомостей про статті, медіаресурсного супроводу, що доцільно врахувати при розробленні електронної енциклопедії в галузі освіти.