ВПЛИВ РІВНІВ ГЛІКЕМІЇ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ НА СТАН МІКРОБІОМУ РІЗНИХ БІОТОПІВ

Abstract

Вступ. Цукровий діабет, частота виникнення якого невпинно зростає в людській популяції, та ускладнення, що розвиваються в таких пацієнтів і викликані представниками автохтонної мікрофлори, спонукають до вивчення причин, які сприяють таким процесам, зокрема впливу рівня глікованого гемо­глобіну та зміни патогенних властивостей мікроорганізмів у хворих на цукровий діабет. Для виконання цього огляду ми проаналізували статті, опубліковані у наукових журналах. При пошуку використовували бази даних провідних закордонних видань. Критеріями відбору обрано ті статті, що містять інформацію про перебіг цукрового діабету і стан мікробіому певних ділянок. В огляді наведено і проаналізовано результати вітчизняних та закордонних досліджень, з посиланнями на першоджерела, про зміну структури і певних властивостей мікроорганізмів – представників автохтонної мікрофлори ротової порожнини, шлунка, кишечника, кон’юнктиви, частоту виявлення патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів у вищенаведених біотопах, їх вплив на обмін глюкози, вплив різних рівнів глікемії на біорізноманіття і вірулентні властивості мікробіоти, зокрема Staphylococcus аureus, Helicobacter pylori, Staphylococcus epidermidis та інших, зміни співвідношення аеробної й анаеробної кишкової мікробіоти у пацієнтів із цукровим діабетом і при його поєднанні з іншими нозологічними формами та в експериментальних умовах. Мета дослідження – проаналізувати літературні дані про зміни структури та властивостей мікробіому певних біотопів, хворих на цукровий діабет, з’ясувати вплив рівня глікованого гемоглобіну на влас­тивості представників мікрофлори. Висновки. Узагальнюючи результати опрацювання літературних даних, можна стверджувати, що рівень глікованого гемоглобіну безпосередньо чи опосередковано впливає на частоту виникнення бактеріальних ускладнень у пацієнтів із цукровим діабетом, а саме шляхом підвищення вірулентних властивостей представників нормофлори різних біотопів, збільшення колонізації певним мікробом конкретних ділянок слизових оболонок або шкіри та порушення співвідношення між різними представниками окремого біотопу.