Heart rhythm disorders and features of their management at COVID-19 pandemic

Abstract

Інфекція COVID-19 швидко поширилася по всьому світу та досягнула масштабів пандемії, що призвело до значної захворюваності, напруженості системи охорони здоров’я, збільшення смертності, економічної нестабільності та соціальних проблем. Тяжкий перебіг коронавірусної інфекції досить часто призводить до серцево-судинних ускладнень. Серед них найпоширенішими є міокардит, кардіоміопатії, інфаркт міокарда, тромбоемболії, гостре порушення мозкового кровообігу та порушення серцевого ритму. Механізми виникнення серцево-судинних ускладнень на сьогодні достеменно не відомі. У пацієнтів з уже наявними серцево-судинними захворюваннями та факторами ризику частіше виникають несприятливі наслідки, пов’язані з COVID-2019. Крім того, з’являються дані і про вперше виниклі серцево-судинні ускладнення. Ймовірними механізмами їх виникнення є безпосередня вірусна інвазія кардіоміоцитів, гіпоксія, системна запальна реакція, цитокіновий «шторм» (підвищення рівня феритину, лактатдегідрогенази, С-реактивного білка, інтерлейкіну-6, катехоламінів), ішемія міокарда, дисбаланс електролітів, перевантаження об’ємом, гіперкоагуляція, проаритмогенна побічна дія ліків тощо. Своєю чергою, досить цікавим як з наукової, так і з практичної точки зору є вивчення особливостей поширення та структури аритмій на тлі COVID-19 серед населення України. Крім того, залишаються суперечливими питання щодо особливостей їх ведення, міжлікарської взаємодії, маршрутизації та прогнозу пацієнтів. В огляді відображені останні дані як закордонних, так і вітчизняних науковців щодо поширеності порушень ритму на тлі коронавірусної інфекції та висвітлені основні проблеми ведення таких пацієнтів. Ключові слова: COVID, порушення серцевого ритму, аритмія, фібриляція передсердь, екстрасистолія, блокади, гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця, хронічна серцева недостатність