Інноваційні вектори збереження, охорони та популяризації нематеріальної культурної спадщини українського народу

Abstract

Мета статті — здійснити наукове обґрунтування унікального досвіду факультету готельно-ресторанного і туристичного бізнесу Київського національного університету культури і мистецтв щодо розробки та упровадження інноваційних векторів збереження, охорони та популяризації нематеріальної культурної спадщини українського народу в межах заходів з організації та проведення щорічної Міжнародної науково-практичної конференції-фестивалю «Нематеріальна культурна спадщина як сучасний туристичний ресурс: досвід, практики, інновації». Результати дослідження ґрунтуються на системному аналізі шестирічної науково-просвітницької діяльності учасників Конференції-фестивалю та обґрунтуванні унікальності презентованого інноваційного досвіду в загальнодержавній справі збереження, охорони та популяризації НКС українського народу засобами формальної та неформальної освіти. Наукова новизна дослідження полягає в представленні результатів діяльності науково-освітнього кластера, що функціонує на мультикультурній комунікаційній платформі з поширення знань через формальну та неформальну освіти щодо збереження, охорони та популяризації НКС засобами туризму та гостинності на Конференції-фестивалі; підвищенні соціокультурної обізнаності студентства про НКС, залучення їх до всеукраїнських та міжнародних практик обміну досвідом між стейкхолдерами та носіями живої традиції на засадах сталого розвитку. Висновки. За результатами набутого досвіду, Конференція-фестиваль: увійшла до заходів Асоціації європейських фестивалів EFFE AWARD «Європа підтримує фестивалі — фестивалі підтримують Європу»; отримала право на використання лейблу «EFFE» як інноваційний науково-освітній, просвітницький, виховний, міждисциплінарний, історико-культурологічний, креативний захід з міжнародною комунікаційною платформою та в цілому реалізує комплексний науковий огляд сучасного стану НКС як національного туристичного продукту, що здійснює промоцію унікальних традицій (звичаїв, обрядів, святкувань) та культурних практик як шедеврів світової та національної спадщини Української держави.