{"title":"Розширення сфери застосування контрольних карт у системі управління якістю продукції на машинобудівному підприємстві","authors":"С. В. Нємий, О. С. Нєма","doi":"10.36930/40320208","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Успішна реалізація заходів, спрямованих на покращення якості продукції, потребує \"прозорості\" всіх процесів системи управління якістю (СУЯ) для оцінювання їх ефективності. Як показує практичний досвід виробництва продукції, технічний контроль виробничих процесів не дає змоги повністю контролювати та оцінювати рівень якості продукції у процесі її виготовлення, тим паче, що відмова деяких складників продукції виникає вже після порівняно незначного періоду експлуатації. Тобто істотний вплив на фактичний рівень якості продукції здійснює експлуатаційний фактор. Під час експлуатації вже через порівняно короткий термін проявляються дефекти продукції, які з певних причин не були виявлені у процесі виробництва та заводських випробувань. У разі виявлення дефектів продукції у процесі експлуатації організація (підприємство) працює у режимі усунення дефектів згідно з рекламацією споживача. Однак процес роботи служб гарантійного і сервісного обслуговування продукції тільки за фактом надходження рекламацій – це і є робота в \"пожежному\" режимі. Без належного аналізу характеру і причин дефектів продукції у експлуатації робота організації у сфері забезпечення і покращення якості буде малоефективною. Тим більше, що дефекти продукції в експлуатації, на \"очах\" споживачів, є фактично антирекламою продукції підприємства. Для оперативного поточного відстеження фактичного стану якості продукції в експлуатації на підприємстві було застосовано систему контрольних карт у таких координатах: питома кількість дефектів – час експлуатації продукції після її реалізації. Наведено приклад такої контрольної карти, у якій відстежуються виявлені дефекти залежно від часу експлуатації реалізованої продукції від початку освоєння її виробництва. У запропонованому виді контрольної карти оцінювання якості готової продукції, яка використовується в експлуатації споживачем, здійснюється за принципом зведення до мінімуму, практично до нуля, дефектів, пов'язаних із якістю покупних комплектуючих та дефектів, спричинених виробничими умовами підприємства.","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-04-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"1","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.36930/40320208","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 1
Abstract
Успішна реалізація заходів, спрямованих на покращення якості продукції, потребує "прозорості" всіх процесів системи управління якістю (СУЯ) для оцінювання їх ефективності. Як показує практичний досвід виробництва продукції, технічний контроль виробничих процесів не дає змоги повністю контролювати та оцінювати рівень якості продукції у процесі її виготовлення, тим паче, що відмова деяких складників продукції виникає вже після порівняно незначного періоду експлуатації. Тобто істотний вплив на фактичний рівень якості продукції здійснює експлуатаційний фактор. Під час експлуатації вже через порівняно короткий термін проявляються дефекти продукції, які з певних причин не були виявлені у процесі виробництва та заводських випробувань. У разі виявлення дефектів продукції у процесі експлуатації організація (підприємство) працює у режимі усунення дефектів згідно з рекламацією споживача. Однак процес роботи служб гарантійного і сервісного обслуговування продукції тільки за фактом надходження рекламацій – це і є робота в "пожежному" режимі. Без належного аналізу характеру і причин дефектів продукції у експлуатації робота організації у сфері забезпечення і покращення якості буде малоефективною. Тим більше, що дефекти продукції в експлуатації, на "очах" споживачів, є фактично антирекламою продукції підприємства. Для оперативного поточного відстеження фактичного стану якості продукції в експлуатації на підприємстві було застосовано систему контрольних карт у таких координатах: питома кількість дефектів – час експлуатації продукції після її реалізації. Наведено приклад такої контрольної карти, у якій відстежуються виявлені дефекти залежно від часу експлуатації реалізованої продукції від початку освоєння її виробництва. У запропонованому виді контрольної карти оцінювання якості готової продукції, яка використовується в експлуатації споживачем, здійснюється за принципом зведення до мінімуму, практично до нуля, дефектів, пов'язаних із якістю покупних комплектуючих та дефектів, спричинених виробничими умовами підприємства.