КІБЕРБЕЗПЕКА ПРИКОРДОННОГО ВІДОМСТВА: ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УМОВАХ ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ

Abstract

У статті розглянуто окремі пріоритетні напрями забезпечення кібербезпеки Державної прикордонної служби України в умовах сьогодення. Безпека інформації з огляду на розвиток інформаційного суспільства може розглядатися як стан захищеності існування й стимул розвитку певних відносин між особами, сукупностями груп і спільнот у соціумі, державами й глобальним суспільством, що здійснюються за посередництва комунікацій у світовому інформаційному вимірі. Захист інформації доцільно розуміти як сукупність організаційних і технічних заходів та правових норм, направлених на запобігання вчиненню шкоди інтересам власника інформаційних даних або автоматизованих систем, а також осіб, котрі користуються цією інформацією. При цьому порушення цілісності інформації в автоматизованій системі здійснюються через дії порушника інформаційної безпеки – фізичної чи юридичної особи, яка навмисно чи ненавмисно вдається до неправомірних дій по відношенню до автоматизованої системи та інформації у ній. Порушення роботи автоматизованої системи відбуваються унаслідок дії певних обставин, які спричиняють спотворення обробки інформаційних масивів (унаслідок дії порушників). Несанкціонованим доступом слід вважати доступ до відомостей, який здійснюється із порушенням реалізованих у рамках автоматизованих систем правил розмежування доступу. Витоком інформації слід вважати результат дій порушника, через які інформація перетворюється на таку, що стає відомою й доступною суб’єктам, які не володіють правом доступу до неї. На відміну від витоку, втратою інформації є дія, через яку інформація в автоматизованій системі припиняє існування для фізичних чи юридичних осіб, котрі мають право власності на цю інформацію у повному або обмеженому обсязі. Критерії захисту інформації необхідні: по-перше, для формування методологічної бази для виявлення вимог щодо захисту інформації в автоматизованих системах від несанкціонованого доступу; подруге, для створення захищених автоматизованих систем і засобів захисту від несанкціонованого доступу; по-третє, для оцінювання рівня захищеності інформаційних масивів в автоматизованих системах та їх можливості використання у ході обробки критичної інформації (інформаційних даних, які вимагають захисту).