{"title":"КІБЕРБЕЗПЕКА ПРИКОРДОННОГО ВІДОМСТВА: ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УМОВАХ ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ","authors":"Віталій Равлюк","doi":"10.32453/3.v88i3.1240","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті розглянуто окремі пріоритетні напрями забезпечення кібербезпеки Державної прикордонної служби України в умовах сьогодення. Безпека інформації з огляду на розвиток інформаційного суспільства може розглядатися як стан захищеності існування й стимул розвитку певних відносин між особами, сукупностями груп і спільнот у соціумі, державами й глобальним суспільством, що здійснюються за посередництва комунікацій у світовому інформаційному вимірі. Захист інформації доцільно розуміти як сукупність організаційних і технічних заходів та правових норм, направлених на запобігання вчиненню шкоди інтересам власника інформаційних даних або автоматизованих систем, а також осіб, котрі користуються цією інформацією. При цьому порушення цілісності інформації в автоматизованій системі здійснюються через дії порушника інформаційної безпеки – фізичної чи юридичної особи, яка навмисно чи ненавмисно вдається до неправомірних дій по відношенню до автоматизованої системи та інформації у ній. Порушення роботи автоматизованої системи відбуваються унаслідок дії певних обставин, які спричиняють спотворення обробки інформаційних масивів (унаслідок дії порушників). Несанкціонованим доступом слід вважати доступ до відомостей, який здійснюється із порушенням реалізованих у рамках автоматизованих систем правил розмежування доступу. Витоком інформації слід вважати результат дій порушника, через які інформація перетворюється на таку, що стає відомою й доступною суб’єктам, які не володіють правом доступу до неї. На відміну від витоку, втратою інформації є дія, через яку інформація в автоматизованій системі припиняє існування для фізичних чи юридичних осіб, котрі мають право власності на цю інформацію у повному або обмеженому обсязі. Критерії захисту інформації необхідні: по-перше, для формування методологічної бази для виявлення вимог щодо захисту інформації в автоматизованих системах від несанкціонованого доступу; подруге, для створення захищених автоматизованих систем і засобів захисту від несанкціонованого доступу; по-третє, для оцінювання рівня захищеності інформаційних масивів в автоматизованих системах та їх можливості використання у ході обробки критичної інформації (інформаційних даних, які вимагають захисту).","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-02-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32453/3.v88i3.1240","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті розглянуто окремі пріоритетні напрями забезпечення кібербезпеки Державної прикордонної служби України в умовах сьогодення. Безпека інформації з огляду на розвиток інформаційного суспільства може розглядатися як стан захищеності існування й стимул розвитку певних відносин між особами, сукупностями груп і спільнот у соціумі, державами й глобальним суспільством, що здійснюються за посередництва комунікацій у світовому інформаційному вимірі. Захист інформації доцільно розуміти як сукупність організаційних і технічних заходів та правових норм, направлених на запобігання вчиненню шкоди інтересам власника інформаційних даних або автоматизованих систем, а також осіб, котрі користуються цією інформацією. При цьому порушення цілісності інформації в автоматизованій системі здійснюються через дії порушника інформаційної безпеки – фізичної чи юридичної особи, яка навмисно чи ненавмисно вдається до неправомірних дій по відношенню до автоматизованої системи та інформації у ній. Порушення роботи автоматизованої системи відбуваються унаслідок дії певних обставин, які спричиняють спотворення обробки інформаційних масивів (унаслідок дії порушників). Несанкціонованим доступом слід вважати доступ до відомостей, який здійснюється із порушенням реалізованих у рамках автоматизованих систем правил розмежування доступу. Витоком інформації слід вважати результат дій порушника, через які інформація перетворюється на таку, що стає відомою й доступною суб’єктам, які не володіють правом доступу до неї. На відміну від витоку, втратою інформації є дія, через яку інформація в автоматизованій системі припиняє існування для фізичних чи юридичних осіб, котрі мають право власності на цю інформацію у повному або обмеженому обсязі. Критерії захисту інформації необхідні: по-перше, для формування методологічної бази для виявлення вимог щодо захисту інформації в автоматизованих системах від несанкціонованого доступу; подруге, для створення захищених автоматизованих систем і засобів захисту від несанкціонованого доступу; по-третє, для оцінювання рівня захищеності інформаційних масивів в автоматизованих системах та їх можливості використання у ході обробки критичної інформації (інформаційних даних, які вимагають захисту).