С.В. Гадецька, В.Ю. Дубницький, Володимир Лукін, О.І. Ходирєв
{"title":"Використання закону Бенфорда (закону першої цифри, закону аномальних відхилень) під час проведення фінансового аудиту","authors":"С.В. Гадецька, В.Ю. Дубницький, Володимир Лукін, О.І. Ходирєв","doi":"10.30748/SOI.2019.157.03","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"В роботі розглянуто особливості використання в аудиторській практиці закону Бенфорда. В роботі виконано: статистичну перевірку моделі появи послідовностей, які відповідають закону Бенфорда; порівняння пар гістограм, утворених даними різних модельних спостережень; статистичну перевірку відповідності закону Бенфорда даним реальної фінансової документації. Для перевірки відповідності отриманих даних закону Бенфорда використано класичний критерій та інформаційна міра розходження. Для порівнянні пар гістограм використовували також інформаційну міру розходження. Показано, що існуючі на даний час моделі, засновані на логарифмічному перетворенні рівномірно розподілених на відрізку [0,1] випадкових чисел, дійсно призводять до появи послідовностей, які відповідають закону Бенфорда. Показано, що на результат моделювання обсяг вибірки, починаючи із 100 спостережень, не впливає. В процесі чисельного моделювання зафіксовані випадки, коли розподіл перших цифр на парах гістограм не співпадає із законом Бенфорда, хоча гістограми модельних даних співпадають між собою, незважаючи на те, що моделі їх отримання істотно розрізнялись між собою. Для статистичної перевірки відповідності закону Бенфорда даним реальної фінансової документації були використані дані статей балансів одного з найбільших підприємств України за три часових періоди. У процесі підготовки даних для коректності порівнянь розроблено методику їх підготовки з урахуванням діючих правил складання фінансової звітності. За результатами аналізу встановлено, що з трьох реальних балансів тільки в одному з них розподіл першої цифри відповідає закону Бенфорда. Зроблено висновок про те, що можливість застосування закону Бенфорда для фінансового аудиту може бути встановлена тільки при подальших дослідженнях за спеціальною програмою.","PeriodicalId":32737,"journal":{"name":"Sistemi obrobki informatsiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2019-05-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Sistemi obrobki informatsiyi","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.30748/SOI.2019.157.03","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
В роботі розглянуто особливості використання в аудиторській практиці закону Бенфорда. В роботі виконано: статистичну перевірку моделі появи послідовностей, які відповідають закону Бенфорда; порівняння пар гістограм, утворених даними різних модельних спостережень; статистичну перевірку відповідності закону Бенфорда даним реальної фінансової документації. Для перевірки відповідності отриманих даних закону Бенфорда використано класичний критерій та інформаційна міра розходження. Для порівнянні пар гістограм використовували також інформаційну міру розходження. Показано, що існуючі на даний час моделі, засновані на логарифмічному перетворенні рівномірно розподілених на відрізку [0,1] випадкових чисел, дійсно призводять до появи послідовностей, які відповідають закону Бенфорда. Показано, що на результат моделювання обсяг вибірки, починаючи із 100 спостережень, не впливає. В процесі чисельного моделювання зафіксовані випадки, коли розподіл перших цифр на парах гістограм не співпадає із законом Бенфорда, хоча гістограми модельних даних співпадають між собою, незважаючи на те, що моделі їх отримання істотно розрізнялись між собою. Для статистичної перевірки відповідності закону Бенфорда даним реальної фінансової документації були використані дані статей балансів одного з найбільших підприємств України за три часових періоди. У процесі підготовки даних для коректності порівнянь розроблено методику їх підготовки з урахуванням діючих правил складання фінансової звітності. За результатами аналізу встановлено, що з трьох реальних балансів тільки в одному з них розподіл першої цифри відповідає закону Бенфорда. Зроблено висновок про те, що можливість застосування закону Бенфорда для фінансового аудиту може бути встановлена тільки при подальших дослідженнях за спеціальною програмою.