SCIENTIFIC VIEWS OF M.V. NERUCHEV IN THE CONTEXT OF THE FORMATION OF AGRICULTURAL ECONOMY (SECOND HALF OF THE 19TH CENTURY)

Abstract

Ключові слова: аграрна сфера, сільське господарство, прибуток, теоретико-методологічні засади, сільськогосподарська економіка, Михайло Неручев. У статті висвітлено діяльність науковця-аграрника, публічного та громадського діяча Михайла Неручева, розкрито його внесок у становлення та популяризацію сільськогосподарської економіки як науки в другій половині ХІХ ст. З’ясовано, що в наявній літературі теоретико-методологічні напрацювання вченого в даній галузі вичерпно не розкрито, хоча і становлять цінність. Проаналізовано основні публікації дослідника, на підставі чого охарактеризовано його наукові погляди. Показано, що Михайло Неручев займався активним поширенням набутих на власному практичному досвіді інноваційних знань та вчень у сфері ведення сільськогосподарської діяльності з метою отримання позитивного економічного ефекту від її організації. Досліджуючи основні чинники досягнення даного результату, як основи сільськогосподарської економії, учений виокремлював наступні: науковий підхід, державний вплив (аграрну політику), кліматичний чинник, інноваційно-інтенсивні системи господарювання (використання удосконалених сільськогосподарських знарядь праці та техніки), землю, працю, а також капітал. Визначено, що М. Неручев порушив та вивчав низку важливих питань у досліджуваній нами тематиці: причини та наслідки низького рівня розвитку аграрної економіки як науки; актуальність чинників формування прибуткових і раціонально організованих багатогалузевих сільськогосподарських підприємств; генерування засад підприємницької діяльності; необхідність навчально-наукової підготовки в галузевих освітніх закладах задля ефективного ведення господарств; поширення аграрно-економічних науково-обгрунтованих знань та вчень, спрямованих на подолання кризових явищ розвитку аграрної сфери. З’ясовано, що мета сільськогосподарської економіки (за Михайлом Неручевим) полягала в організації ефективної (прибуткової) діяльності господарства на основі синтезу підприємницьких та наукових засад його ведення.