Удосконалення математичної моделі визначення координат космічного апарата наземним радіотехнічним комплексом при однопунктній технології вимірювання в інформаційно-вимірювальній системі
{"title":"Удосконалення математичної моделі визначення координат космічного апарата наземним радіотехнічним комплексом при однопунктній технології вимірювання в інформаційно-вимірювальній системі","authors":"Олександр Васильович Шульга, Валерія Сокіріна","doi":"10.26642/ten-2023-1(91)-235-241","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"На сьогодні велика кількість завдань вимагає розгляду руху космічних апаратів над площиною місцевого горизонту наземного радіотехнічного комплексу. Актуальними є завдання, в основі яких лежить розробка моделей, завдяки яким у будь-який момент часу можна визначити місце положення космічного апарата відносно наземного радіотехнічного комплексу. Ці моделі прийнято називати моделями прогнозу. Вони необхідні під час дослідження процесу супроводу космічних апаратів наземним радіотехнічним комплексом, а також при аналізі різних варіантів технічних рішень на етапах проєктування наземних радіотехнічних комплексів. У цьому разі будемо говорити, що йдеться про дослідницькі математичні моделі. Моделі, які використовуються за такого типу досліджень, можна поділити на дві категорії. Моделі першої категорії назвемо розгорнутими, а другої – спрощеними. Розгорнуті моделі можна описати за такою схемою: 1) опис руху космічного апарата в абсолютній системі координат тією чи іншою мірою враховує збурюючі сили, що впливають на тіло; 2) перехід до опису руху в системі координат, пов’язаної зі спостерігачем на поверхні Землі (перехід виконується з урахуванням обертання Землі, тимчасових прив’язок і прив’язки наземного радіотехнічного комплексу на місцевості).","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Tekhnichna inzheneriia","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.26642/ten-2023-1(91)-235-241","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
На сьогодні велика кількість завдань вимагає розгляду руху космічних апаратів над площиною місцевого горизонту наземного радіотехнічного комплексу. Актуальними є завдання, в основі яких лежить розробка моделей, завдяки яким у будь-який момент часу можна визначити місце положення космічного апарата відносно наземного радіотехнічного комплексу. Ці моделі прийнято називати моделями прогнозу. Вони необхідні під час дослідження процесу супроводу космічних апаратів наземним радіотехнічним комплексом, а також при аналізі різних варіантів технічних рішень на етапах проєктування наземних радіотехнічних комплексів. У цьому разі будемо говорити, що йдеться про дослідницькі математичні моделі. Моделі, які використовуються за такого типу досліджень, можна поділити на дві категорії. Моделі першої категорії назвемо розгорнутими, а другої – спрощеними. Розгорнуті моделі можна описати за такою схемою: 1) опис руху космічного апарата в абсолютній системі координат тією чи іншою мірою враховує збурюючі сили, що впливають на тіло; 2) перехід до опису руху в системі координат, пов’язаної зі спостерігачем на поверхні Землі (перехід виконується з урахуванням обертання Землі, тимчасових прив’язок і прив’язки наземного радіотехнічного комплексу на місцевості).