Світлана Іванівна Радкевич, Лариса Євгеніївна Глембоцька, Петро Петрович Мельничук
{"title":"Підвищення ефективності обробки високоміцних чавунів з вермикулярним графітом","authors":"Світлана Іванівна Радкевич, Лариса Євгеніївна Глембоцька, Петро Петрович Мельничук","doi":"10.26642/ten-2023-1(91)-84-91","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті на підставі аналізу літературних джерел викладено існуючі уявлення про структурні особливості високоміцних чавунів з вермикулярним графітом (ЧВГ), при порівнінні його з сірими чавунами (СЧ) та високоміцними чавунами з кулястим графітом. Розглянуто вплив хімічного складу і структури на їх оброблюваність різанням, експлуатаційні властивості і стан поверхневого шару заготовки та можливості його покращення. Було виявлено, що інструменти з надтвердих матеріалів на основі кубічного нітриду бору (КНБ) та інструменти з металокераміки не забезпечуюють такої високої ефективності при обробці чавунів з вермикулярним графітом, як при обробці сірих чавунів. Найкращі показники оброблюваності в парі ЧВГ – КНБ були досягнені при переривчастому фрезуруванні зі швидкістю 800 м/хв. Відсутність MnS у складі ЧВГ та вермикулярна форма гафітових включень є основними чиниками, які ускладнюють їх обробку. До того ж вермикулярна морфологія чавунів сприяє швидкому дифузійному зносу інструментів з надтвердих матеріалів. Тут представлено результати стійкості інструментів з надтвердих і твердосплавних матеріалів при обробці торцевими фрезами поверхонь деталей з чавунів з вермикулярним графітом та з сірих чавунів. А також характер зношування, який при цьому наявний.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Tekhnichna inzheneriia","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.26642/ten-2023-1(91)-84-91","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті на підставі аналізу літературних джерел викладено існуючі уявлення про структурні особливості високоміцних чавунів з вермикулярним графітом (ЧВГ), при порівнінні його з сірими чавунами (СЧ) та високоміцними чавунами з кулястим графітом. Розглянуто вплив хімічного складу і структури на їх оброблюваність різанням, експлуатаційні властивості і стан поверхневого шару заготовки та можливості його покращення. Було виявлено, що інструменти з надтвердих матеріалів на основі кубічного нітриду бору (КНБ) та інструменти з металокераміки не забезпечуюють такої високої ефективності при обробці чавунів з вермикулярним графітом, як при обробці сірих чавунів. Найкращі показники оброблюваності в парі ЧВГ – КНБ були досягнені при переривчастому фрезуруванні зі швидкістю 800 м/хв. Відсутність MnS у складі ЧВГ та вермикулярна форма гафітових включень є основними чиниками, які ускладнюють їх обробку. До того ж вермикулярна морфологія чавунів сприяє швидкому дифузійному зносу інструментів з надтвердих матеріалів. Тут представлено результати стійкості інструментів з надтвердих і твердосплавних матеріалів при обробці торцевими фрезами поверхонь деталей з чавунів з вермикулярним графітом та з сірих чавунів. А також характер зношування, який при цьому наявний.