ОСВІТА В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ: МОЖЛИВОСТІ ТА ЗАГРОЗИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Abstract

У статті досліджено тенденції впливу пандемії COVID-19 на систему освіти. Виявлено подібності та відмінності у виборі керівниками закладів освіти засобів і методів навчання, що забезпечують роботу освітніх установ в різних країнах. Показано, як цифрові технології та дистанційне навчання допомагають учням продовжувати навчання навіть в умовах серйозних соціальних потрясінь. У той же час підкреслюється неоднозначність дистанційної освіти як вектору розвитку освіти: нові технології не тільки не сприяють вирішенню «застарілих» проблем галузі, а й провокують появу нових викликів в цій сфері. Авторами показано що практично всі із перерахованих в статті технологій сьогодні застосовуються для переведення очного навчання в онлайн-середовище або в дистанційні освітні формати. Таким чином вони можуть бути поділені на дві основні групи: платформні і неплатформні рішення. Зокрема зроблено умовний поділ на групи. До одної було віднесено платформу Moodle. Вона в навчальному середовищі дає можливість віддалено отримувати необхідний навчальний матеріал у будь-який час, вона стала невіддільною частиною навчання у закладах вищої освіти. До іншої групи авторами віднесено наступні технології, що працюють як самостійно, так і у взаємодії з іншими функціональними рішеннями це такі як: передача освітнього контенту по каналах ЗМІ; проведення занять за допомогою соціальних мереж, месенджерів та електронної пошти; тиражування «твердих» (паперових) копій навчальних матеріалів та інші. В результаті проведеного дослідження зроблено висновки що малий досвід цифровізації світу засвідчив, як швидко можуть послаблюватися зв’язки між людьми різних поколінь, змінюватися зміст і способи організації звичних видів діяльності, які формують соціальні інститути. Наголошено, що розвиток будь-якого суспільства багато в чому здійснюється за рахунок вдосконалення його соціальних інститутів. Зміни, привнесені пандемією в життя і міжнародного співтовариства в цілому і кожної конкретної людини окремо, задають необхідність змін ключових суспільних інститутів. Доведено, що і в сфері освіти в найближчому часі буде потрібно переглянути не тільки форми і принципи його організації, але й самі основи цієї системи.