РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ В ГРОМАДІ З ПОПЕРЕДЖЕННЯ ВІДМОВИ ВІД НОВОНАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ ЖІНОК ГРУПИ РИЗИКУ

Abstract

У статті досліджено стан проблеми відмови від немовлят в Україні, окреслено можливості підвищення якості соціальної роботи з жінками групи ризику в умовах об’єднаної територіальної громади, обгрунтовано запровадження нових форм взаємодії соціальних служб та соціально-медичних сервісів громади у вирішення питання попередження розвитку різних форм девіантного материнства. Розглянуто соціально-психологічні причини відмовної материнської поведінки, наслідки формування девіантного батьківства, профілактичні заходи щодо попередження відмов у взаємодії соціальних служб та соціально- медичних сервісів громади. Мета роботи, висвітлити характерні причини відмови матері від новонародженої дитини, обґрунтувати шляхи вдосконалення соціальної роботи з майбутніми матерями групи ризику в умовах ОТГ. Методи дослідження: метод системного аналізу для з'ясування концептуальних засад відмови від материнства як соціального феномену, аналіз факторів – для систематизації чинників виникнення відмови від немовлят як форми девіантного материнства; метод аналізу документів – для висвітлення організаційних засад соціальної роботи з майбутніми матерями групи ризику відмови від новонароджених дітей в об’єднаній територіальній громаді. Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що теоретично обґрунтовано шляхи удосконалення практик соціальної роботи щодо запобігання відмови від немовлят, технології профілактичної роботи з матерями групи ризику щодо попередження відмови від новонародженої дитини з боку соціальних служб соціально- медичних сервісів громади. Висновки. Авторкою статті доведено, що суть деінститулізації дітей від 0 до 3 років в нашій країні повинна, в першу чергу, сконцентруватися на питанні запобігання відмови матерів від новонароджених дітей. Досягти результатів щодо зменшення кількості випадків відмов жінок від новонароджених дітей можливо шляхом вдосконалення надання соціальних послуг жінкам групи ризику через підвищення рівня їх взаємодії із закладами охорони здоров'я щодо своєчасного виявлення наміру і попередження відмови від немовлят жінок групи ризику.