Оцінка показників швидкості школярів, що займаються кіокушинкай карате

Abstract

Мета дослідження – визначити вікові особливості прояву відмінностей у швидкісній підготовленості хлопців молодших класів, які займаються в секції карате на спортивно-оздоровчому етапі. Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 60 хлопців молодших класів (7-10 років). Їх розподілили на чотири групи: 7, 8, 9 і 10 років. В кожній віковій групі було по 15 учасників. Технічний рівень дітей відповідав учнівським ступеням 10-9 Кю (помаранчевий колір поясу). Діти та їхні батьки були інформовані про всі особливості дослідження і дали згоду на участь в експерименті. Для вирішення поставлених завдань були використані методи дослідження: вивчення та аналіз науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, хронометраж навчальних завдань, тестування, педагогічний констатуючий експеримент, методи математичної статистики. Результати. Cпостерігаються статистично достовірні (р<,05) вікові розбіжності між усіма досліджуваними групами у швидкості в цілісних рухах 7-8 (p=,037), 8-9 (p=,004), 9-10 (p=,041), латентному часі простої рухової реакції (p=,003; p=,001; p=,026 відповідно) та частоти ненавантаженого руху (p=,002; p=,039; p=,001); між групами 7-8, 9-10 років у швидкісно-силових здібностях (p=,009; p=,024); 7-8, 8-9 років у загальній моториці тіла (p=,007; p=,006); 8-9 років у частоті одиночного руху (p=,044). Висновки. За результатами індексів ІШ і ІШС більшість хлопців-каратистів молодшого шкільного віку розвиваються гармонійно і мають достатній рівень розвитку швидкісних здібностей, чітко простежується покращення результатів. Встановлено, що між дітьми існують відмінності за різними структурними одиницями швидкості, які відповідають віковим показникам і технічному рівню каратистів.