СІМЕЙНА ВЗАЄМОДІЯ В РАКУРСІ РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДІ: ПОКАЗНИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ

IF 3.4 Q2 Medicine

Psychosomatics Pub Date : 2021-02-16 DOI:10.26661/2310-4368/2020-2-24

Оксана Скнар

{"title":"СІМЕЙНА ВЗАЄМОДІЯ В РАКУРСІ РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДІ: ПОКАЗНИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ","authors":"Оксана Скнар","doi":"10.26661/2310-4368/2020-2-24","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню та окресленню показників дослідження взаємодії у сім᾽ї як чинника розвитку громадянської компетентності особистості, що зростає. Актуальним завданням для сучасної науки визначено дослідження соціально-психологічних чинників, що сприяють формуванню готовності молодих людей до компетентної громадянської поведінки, завдяки якій вони зможуть продуктивно діяти в суспільно-політичному просторі, приймати самостійні рішення й відповідати за них, колективно вирішувати спільні проблеми, зважаючи на соціальні наслідки своїх дій й довгострокову користь для суспільства тощо. Обґрунтовано доцільність дослідження особливостей впливу взаємодії в сім᾽ї (в підсистемі «батьки – діти») на подальший розвиток громадянської компетентності молоді. Виходимо з розуміння ролі сім᾽ї як такої, що визначає не лише розвиток дитини, а й врешті-решт – всього суспільства. Сімейне середовище розглянуто як майданчик для засвоєння настанов та правил і норм, опанування навичок взаємодії, яке може сприяти / перешкоджати розвитку компетентності дитини, а в подальшому – компетентної поведінки громадянина в суспільстві. Визначено показники для оцінювання середовища сімейної взаємодії. Конкретизовано індикатори для кожного показника, за якими буде оцінюватись розвивальний потенціал сімейної взаємодії: зовнішні і внутрішні кордони (наявність і визнання норм і правил взаємодії, готовність їх дотримуватись; відповідальне ставлення до власних обов’язків; право на власну думку; право на участь у прийнятті рішень; готовність добровільно об’єднуватись з іншими заради спільної мети); ієрархія (баланс домінування – підпорядкування у взаємодії; здатність визнавати авторитет влади; контроль прийняття рішень; здатність підпорядковувати власні наміри, дії спільним інтересам); гнучкість норм і правил (змінюваність правил взаємодії при зміні ситуації у сім᾽ї (спільноті); відкритість переговорів щодо норм і правил; можливість зміни ролей в разі необхідності); згуртованість (образ «Ми», здатність до емпатії, співпереживання, спів-причетності та розуміння потреб й інтересів Інших, баланс автономності – емоційної зв’язаності).","PeriodicalId":20746,"journal":{"name":"Psychosomatics","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":3.4000,"publicationDate":"2021-02-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Psychosomatics","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2020-2-24","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"Q2","JCRName":"Medicine","Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Abstract

Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню та окресленню показників дослідження взаємодії у сім᾽ї як чинника розвитку громадянської компетентності особистості, що зростає. Актуальним завданням для сучасної науки визначено дослідження соціально-психологічних чинників, що сприяють формуванню готовності молодих людей до компетентної громадянської поведінки, завдяки якій вони зможуть продуктивно діяти в суспільно-політичному просторі, приймати самостійні рішення й відповідати за них, колективно вирішувати спільні проблеми, зважаючи на соціальні наслідки своїх дій й довгострокову користь для суспільства тощо. Обґрунтовано доцільність дослідження особливостей впливу взаємодії в сім᾽ї (в підсистемі «батьки – діти») на подальший розвиток громадянської компетентності молоді. Виходимо з розуміння ролі сім᾽ї як такої, що визначає не лише розвиток дитини, а й врешті-решт – всього суспільства. Сімейне середовище розглянуто як майданчик для засвоєння настанов та правил і норм, опанування навичок взаємодії, яке може сприяти / перешкоджати розвитку компетентності дитини, а в подальшому – компетентної поведінки громадянина в суспільстві. Визначено показники для оцінювання середовища сімейної взаємодії. Конкретизовано індикатори для кожного показника, за якими буде оцінюватись розвивальний потенціал сімейної взаємодії: зовнішні і внутрішні кордони (наявність і визнання норм і правил взаємодії, готовність їх дотримуватись; відповідальне ставлення до власних обов’язків; право на власну думку; право на участь у прийнятті рішень; готовність добровільно об’єднуватись з іншими заради спільної мети); ієрархія (баланс домінування – підпорядкування у взаємодії; здатність визнавати авторитет влади; контроль прийняття рішень; здатність підпорядковувати власні наміри, дії спільним інтересам); гнучкість норм і правил (змінюваність правил взаємодії при зміні ситуації у сім᾽ї (спільноті); відкритість переговорів щодо норм і правил; можливість зміни ролей в разі необхідності); згуртованість (образ «Ми», здатність до емпатії, співпереживання, спів-причетності та розуміння потреб й інтересів Інших, баланс автономності – емоційної зв’язаності).

查看原文本刊更多论文

米尤特的格罗曼能力研究中的半收入

本文侧重于理论推理，并从七个方面定义互动研究指标，将其作为个人日益增强的公共能力发展的一个因素。现代科学目前面临的挑战是探索有助于塑造年轻人在有能力的社会中表现意愿的社会心理因素，使他们能够在社会政治领域采取富有成效的行动，做出自己的决定并为之承担责任，集体解决共同问题，尽管他们的行为会带来社会后果和对社会的长期利益等。它是基于对七个国家（在父母-子女子系统下）的互动对进一步发展年轻人公民能力的影响的深入研究。我们开始理解七个人的作用，这不仅决定了儿童的发展，而且最终决定了整个社会。家庭环境被视为一种采用规则和规范的方式，掌握有助于/阻止儿童能力发展的互动技能，然后是公众在社会中的胜任行为。定义了用于评估族环境的指标。每个指标的指标已经具体化，评估家庭互动的发展潜力：内外边界（互动规范和规则的可得性和认可性，遵守这些规范和规则；对其义务的适当态度；发表自己意见的权利；参与决策的权利；自愿加入的意愿）为共同目的与他人合作；等级制度（支配地位的平衡-相互联系；承认权威的能力；决策控制；组织自己意图和共同利益行动的能力）；以及规范和规则的流动性（当改变七个社区的情况时，互动规则的变化）；以及就规范和规则展开谈判；必要时改变角色的能力）；攻击性（“我们”的形象、同理心、同情心、共同存在和理解他人的需求和利益、自主性平衡-情感联系）。

本文章由计算机程序翻译，如有差异，请以英文原文为准。

求助全文

约1分钟内获得全文求助全文

来源期刊

Psychosomatics 医学-精神病学

CiteScore

3.20

自引率

0.00%

发文量

审稿时长

6-12 weeks

期刊介绍： The mission of Psychosomatics is to be the leading psychiatry journal focused on the care of patients with comorbid medical and psychiatric illnesses. The scope of Psychosomatics includes original research, review articles and clinical reports that address psychiatric aspects of medical illnesses and their management. Areas of particular interest include: the effect of co-morbid psychiatric conditions on the management of medical illness; the psychiatric management of patients with comorbid medical illness; educational content for physicians and others specializing in consultation-liaison (C-L) psychiatry; and, the provision of psychiatric services to medical populations, including integrated care.