{"title":"Теоретико-методологічна конструкція дослідження проблем державної політики гарантування безпеки урбанізованих територій","authors":"Лариса Василівна Сергієнко","doi":"10.26642/ema-2022-3(101)-55-69","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті вивчено теорії урбанізації та ідентифіковано їх відповідність сучасним реаліям, а також можливість їх застосування для вивчення урбанізаційних процесів, які відбуваються в Україні. Обґрунтовано властивості сучасних теорій урбанізації, що є теоретичною основою розробки державної політики гарантування безпеки урбанізованих територій. У процесі дослідження державної політики гарантування безпеки урбанізованих територій, окреслено об’єктно-предметне поле дослідження, що лежить у декількох площинах: процеси розвитку урбанізованої території та її окремих підсистем; вплив середовища (природного, економічного, соціального, культурного, політичного) на розвиток урбанізованої території; вплив процесів урбанізації та власне функціонування урбанізованої території на внутрішнє і зовнішнє середовище; безпека суспільства в контексті урбанізаційних процесів, що визначається такими складовими: екологічна, економічна, соціальна, політична, військова, гуманітарна, продовольча. Функціонування урбанізованих територій має вагомий вплив на особисту безпеку людини, це стосується як впливу екологічного середовища на здоров’я людини, так і соціальні фактори, які зазвичай пов’язують із міською злочинністю. Констатовано складність об’єкта дослідження, що обумовлена залежністю від різних видів середовища суспільних відносин та впливу на їх розвиток, й відповідно перетину різносторонніх інтересів соціальних інститутів. Це викликає необхідність застосування специфічного методологічного інструментарію, а саме використання не лише загальнонаукових методів пізнання суспільних явищ та процесів, а і специфічних методологічних інструментах – специфічних методів науки державного управління та специфічних методів економічних, соціологічних, юридичних та політичних наук.","PeriodicalId":34188,"journal":{"name":"Ekonomika upravlinnia ta administruvannia","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-10-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Ekonomika upravlinnia ta administruvannia","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.26642/ema-2022-3(101)-55-69","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті вивчено теорії урбанізації та ідентифіковано їх відповідність сучасним реаліям, а також можливість їх застосування для вивчення урбанізаційних процесів, які відбуваються в Україні. Обґрунтовано властивості сучасних теорій урбанізації, що є теоретичною основою розробки державної політики гарантування безпеки урбанізованих територій. У процесі дослідження державної політики гарантування безпеки урбанізованих територій, окреслено об’єктно-предметне поле дослідження, що лежить у декількох площинах: процеси розвитку урбанізованої території та її окремих підсистем; вплив середовища (природного, економічного, соціального, культурного, політичного) на розвиток урбанізованої території; вплив процесів урбанізації та власне функціонування урбанізованої території на внутрішнє і зовнішнє середовище; безпека суспільства в контексті урбанізаційних процесів, що визначається такими складовими: екологічна, економічна, соціальна, політична, військова, гуманітарна, продовольча. Функціонування урбанізованих територій має вагомий вплив на особисту безпеку людини, це стосується як впливу екологічного середовища на здоров’я людини, так і соціальні фактори, які зазвичай пов’язують із міською злочинністю. Констатовано складність об’єкта дослідження, що обумовлена залежністю від різних видів середовища суспільних відносин та впливу на їх розвиток, й відповідно перетину різносторонніх інтересів соціальних інститутів. Це викликає необхідність застосування специфічного методологічного інструментарію, а саме використання не лише загальнонаукових методів пізнання суспільних явищ та процесів, а і специфічних методологічних інструментах – специфічних методів науки державного управління та специфічних методів економічних, соціологічних, юридичних та політичних наук.