Олег Миколайович Євсеєнко, Андрій Вікторович Ольшевський, В’ячеслав Михайлович Лещенко
{"title":"Автоматизована система керування сушильною камерою періодичної дії","authors":"Олег Миколайович Євсеєнко, Андрій Вікторович Ольшевський, В’ячеслав Михайлович Лещенко","doi":"10.26642/ten-2022-2(90)-52-58","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Стаття присвячена пошуку рішень для впровадження алгоритмів керування температурою об’єктів у сушильній камері періодичної дії. Розроблені алгоритми керування вимагають апаратної платформи, на якій можливе впровадження та побудова програмних моделей. Аналіз літературних джерел показав, що тема сушіння деревини є актуальною в усьому світі через складну структуру об’єкта керування й потенційну можливість економії енергоресурсів. Через складність об’єкта керування та необхідність забезпечення безперервної та стабільної якості сушіння виникає потреба побудови автоматизованих систем для впровадження нових алгоритмів керування. Вимогами до побудови системи є: безпечність, можливість задання налаштувань, робота в різних режимах, діагностування несправностей. Неправильний процес сушіння може призвести до браку всієї партії деревини, а отже, і до економічних втрат. Серед пропонованих рішень – побудова математичних моделей, використання регуляторів з прогнозуванням, апаратні підходи. З’ясовано, що складність об’єкта керування обумовлена початковим рівнем вологості, пористою структурою, залежністю від типу деревини та розміру її поперечного зрізу. Для оцінки ефективності впроваджених алгоритмів керування орієнтуються на такі фактори: швидкість сушіння, відсутність дефектів, низьке споживання енергії. Розроблено перелік вхідних-вихідних сигналів, який показав, що для побудови системи керування необхідні датчики температури, вологості, стану роботи виконавчих пристроїв та самі виконавчі пристрої. Проведено синтез обладнання та побудовано структурну схему підключення. Описано алгоритм роботи об’єкта управління, який складається з підготовчої частини, роботи в автоматизованому або ручному режимі. Окрему увагу приділено опису аварійних ситуацій, роботі системи під час їх виникнення та логуванню подій.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-12-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"1","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Tekhnichna inzheneriia","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.26642/ten-2022-2(90)-52-58","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 1
Abstract
Стаття присвячена пошуку рішень для впровадження алгоритмів керування температурою об’єктів у сушильній камері періодичної дії. Розроблені алгоритми керування вимагають апаратної платформи, на якій можливе впровадження та побудова програмних моделей. Аналіз літературних джерел показав, що тема сушіння деревини є актуальною в усьому світі через складну структуру об’єкта керування й потенційну можливість економії енергоресурсів. Через складність об’єкта керування та необхідність забезпечення безперервної та стабільної якості сушіння виникає потреба побудови автоматизованих систем для впровадження нових алгоритмів керування. Вимогами до побудови системи є: безпечність, можливість задання налаштувань, робота в різних режимах, діагностування несправностей. Неправильний процес сушіння може призвести до браку всієї партії деревини, а отже, і до економічних втрат. Серед пропонованих рішень – побудова математичних моделей, використання регуляторів з прогнозуванням, апаратні підходи. З’ясовано, що складність об’єкта керування обумовлена початковим рівнем вологості, пористою структурою, залежністю від типу деревини та розміру її поперечного зрізу. Для оцінки ефективності впроваджених алгоритмів керування орієнтуються на такі фактори: швидкість сушіння, відсутність дефектів, низьке споживання енергії. Розроблено перелік вхідних-вихідних сигналів, який показав, що для побудови системи керування необхідні датчики температури, вологості, стану роботи виконавчих пристроїв та самі виконавчі пристрої. Проведено синтез обладнання та побудовано структурну схему підключення. Описано алгоритм роботи об’єкта управління, який складається з підготовчої частини, роботи в автоматизованому або ручному режимі. Окрему увагу приділено опису аварійних ситуацій, роботі системи під час їх виникнення та логуванню подій.