{"title":"Оцінка структурних змін зайнятості на регіональних ринках праці","authors":"Наталя Валентинівна Руденко, Лариса Сергіївна Лісогор","doi":"10.26642/ema-2021-4(98)-3-9","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Проблеми структурних зрушень у сфері зайнятості регіонів в умовах інноваційних змін потребують детального дослідження та набувають особливої актуальності, оскільки саме підвищення освітнього рівня населення регіонів забезпечує можливості реалізації їх освітнього потенціалу. Дослідження структурних змін зайнятості населення регіонів (за рівнями освіти) дало змогу визначити напрями адаптації сфери зайнятості до інноваційних змін. Оцінювання інтенсивності структурних змін зайнятості населення регіонів (за рівнями освіти) свідчить про збереження високих коефіцієнтів «абсолютних» структурних зрушень у регіонах зі значною часткою висококваліфікованих працівників у структурі зайнятих. Визначено причини збереження невисоких темпів структурних зрушень зайнятості працівників з вищою освітою в окремих регіонах, зокрема, посилення міграційних відтоків робочої сили з праценадлишкових регіонів, обмежені можливості працевлаштування за професією, з належним рівнем оплати праці. Обґрунтовано, що регіони, в яких коефіцієнти «абсолютних» структурних зрушень зайнятості працівників з вищою освітою перевищують середній рівень, більш привабливі з позицій можливостей їх працевлаштування та забезпечення професійного розвитку у перспективі. Здійснене групування регіонів за розподілом коефіцієнтів «абсолютних» структурних зрушень серед зайнятого населення з вищою освітою дало змогу визначити інтенсивність змін залежно від рівня економічного розвитку регіону, розвиненості освітньої мережі та інноваційної інфраструктури. З метою забезпечення можливостей реалізації освітнього потенціалу регіонів за рахунок підвищення освітнього рівня населення запропоновано залучати роботодавців до розробки освітніх програм; розвивати систему дуальної освіти. Також обґрунтовано необхідність сприяння розвитку неформальної освіти, що підвищуватиме рівень конкурентоспроможності робочої сили; створення умов для розбудови системи підтвердження результатів неформальної освіти за рахунок розширення мережі кваліфікаційних центрів. Розвиток системи освіти та професійної підготовки на регіональному рівні потребує запровадження моніторингу розвитку регіональних ринків праці та збалансування попиту й пропозиції на ринку праці (за рівнями освіти).","PeriodicalId":34188,"journal":{"name":"Ekonomika upravlinnia ta administruvannia","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2021-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Ekonomika upravlinnia ta administruvannia","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.26642/ema-2021-4(98)-3-9","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Проблеми структурних зрушень у сфері зайнятості регіонів в умовах інноваційних змін потребують детального дослідження та набувають особливої актуальності, оскільки саме підвищення освітнього рівня населення регіонів забезпечує можливості реалізації їх освітнього потенціалу. Дослідження структурних змін зайнятості населення регіонів (за рівнями освіти) дало змогу визначити напрями адаптації сфери зайнятості до інноваційних змін. Оцінювання інтенсивності структурних змін зайнятості населення регіонів (за рівнями освіти) свідчить про збереження високих коефіцієнтів «абсолютних» структурних зрушень у регіонах зі значною часткою висококваліфікованих працівників у структурі зайнятих. Визначено причини збереження невисоких темпів структурних зрушень зайнятості працівників з вищою освітою в окремих регіонах, зокрема, посилення міграційних відтоків робочої сили з праценадлишкових регіонів, обмежені можливості працевлаштування за професією, з належним рівнем оплати праці. Обґрунтовано, що регіони, в яких коефіцієнти «абсолютних» структурних зрушень зайнятості працівників з вищою освітою перевищують середній рівень, більш привабливі з позицій можливостей їх працевлаштування та забезпечення професійного розвитку у перспективі. Здійснене групування регіонів за розподілом коефіцієнтів «абсолютних» структурних зрушень серед зайнятого населення з вищою освітою дало змогу визначити інтенсивність змін залежно від рівня економічного розвитку регіону, розвиненості освітньої мережі та інноваційної інфраструктури. З метою забезпечення можливостей реалізації освітнього потенціалу регіонів за рахунок підвищення освітнього рівня населення запропоновано залучати роботодавців до розробки освітніх програм; розвивати систему дуальної освіти. Також обґрунтовано необхідність сприяння розвитку неформальної освіти, що підвищуватиме рівень конкурентоспроможності робочої сили; створення умов для розбудови системи підтвердження результатів неформальної освіти за рахунок розширення мережі кваліфікаційних центрів. Розвиток системи освіти та професійної підготовки на регіональному рівні потребує запровадження моніторингу розвитку регіональних ринків праці та збалансування попиту й пропозиції на ринку праці (за рівнями освіти).