Ю. Ф. Кучеренко, А. М. Носик, О. В. Александров, С. М. Власік
{"title":"Війни та основні вимоги до мережецентричних систем управління військового призначення","authors":"Ю. Ф. Кучеренко, А. М. Носик, О. В. Александров, С. М. Власік","doi":"10.30748/soivt.2022.69.05","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті розкриті особливості ведення сучасних війн та застосування в них міжвидових угруповань, що складаються з різних компонентів збройних сил, визначені їх напрямки розвитку, як високо мобільних, добре озброєних компонентів збройних сил, здатних діяти у єдиному командно-інформаційному просторі, а також показане зростання ваги застосування автоматизованих систем військового призначення та різних інформаційних, розвідувальних, ударних комплексів і засобів даними міжвидовими угрупованнями при веденні ними бойових дій у повітряно-космічному (земному, морському) та інформаційному просторі, що направлене на отримання інформаційної переваги над противником за рахунок використання можливостей єдиного командно-інформаційного простору всіма його користувачами. У статті показано, що головною вимогою сьогодення є забезпечення комплексного застосування міжвидовими угрупованнями всіх наявних сил і засобів (вогневих, інформаційних, радіоелектронної боротьби) синхронізовано у часі за єдиним задумом командування та у реальному масштабі часу, маючи при цьому глибоку усвідомленість керівництва (органів управління) про ситуацію, що склалася в зоні їх відповідальності, а це свідчить про те, що настала епоха ведення мережецентричних війн, головною ознакою яких є ведення протиборства не тільки міжвидовими угрупованнями на полі бою але й у інформаційній сфері. Розкриті основні вимоги, що висуваються до мережецентричних систем управління військового призначення при їх застосуванні у сучасних війнах (бойових діях) для забезпечення автоматизованого управління високотехнологічними збройними силами. Даний матеріал доцільно використовувати як керівному складу так і науковцям збройних сил при розробці оперативно-тактичних вимог до мережецентричних систем управління військового призначення, а також органам управління при здійсненні оцінки їх функціонування для вибору можливих шляхів по виконанню певних заходів щодо поліпшення їх можливості виконувати завдання за призначенням.","PeriodicalId":32658,"journal":{"name":"Sistemi ozbroiennia i viis''kova tekhnika","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-02-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"3","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Sistemi ozbroiennia i viis''kova tekhnika","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.30748/soivt.2022.69.05","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 3
Abstract
У статті розкриті особливості ведення сучасних війн та застосування в них міжвидових угруповань, що складаються з різних компонентів збройних сил, визначені їх напрямки розвитку, як високо мобільних, добре озброєних компонентів збройних сил, здатних діяти у єдиному командно-інформаційному просторі, а також показане зростання ваги застосування автоматизованих систем військового призначення та різних інформаційних, розвідувальних, ударних комплексів і засобів даними міжвидовими угрупованнями при веденні ними бойових дій у повітряно-космічному (земному, морському) та інформаційному просторі, що направлене на отримання інформаційної переваги над противником за рахунок використання можливостей єдиного командно-інформаційного простору всіма його користувачами. У статті показано, що головною вимогою сьогодення є забезпечення комплексного застосування міжвидовими угрупованнями всіх наявних сил і засобів (вогневих, інформаційних, радіоелектронної боротьби) синхронізовано у часі за єдиним задумом командування та у реальному масштабі часу, маючи при цьому глибоку усвідомленість керівництва (органів управління) про ситуацію, що склалася в зоні їх відповідальності, а це свідчить про те, що настала епоха ведення мережецентричних війн, головною ознакою яких є ведення протиборства не тільки міжвидовими угрупованнями на полі бою але й у інформаційній сфері. Розкриті основні вимоги, що висуваються до мережецентричних систем управління військового призначення при їх застосуванні у сучасних війнах (бойових діях) для забезпечення автоматизованого управління високотехнологічними збройними силами. Даний матеріал доцільно використовувати як керівному складу так і науковцям збройних сил при розробці оперативно-тактичних вимог до мережецентричних систем управління військового призначення, а також органам управління при здійсненні оцінки їх функціонування для вибору можливих шляхів по виконанню певних заходів щодо поліпшення їх можливості виконувати завдання за призначенням.