{"title":"ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ: ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ","authors":"Тетяна Гудіма, Владислав Камишанський","doi":"10.55643/fcaptp.3.50.2023.4039","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Статтю присвячено дослідженню особливостей правового регулювання систем штучного інтелекту в Україні та на міжнародному рівні з метою визначення подальших шляхів його вдосконалення на національному рівні. Доводиться ефективність відповідних систем у процесі цифрової трансформації зовнішньоекономічної, зокрема зовнішньоторговельної, політики в Україні та на міжнародному рівні. Водночас застосування систем штучного інтелекту у відповідних сферах потребує правого регулювання, зважаючи на можливі ризики зокрема для економічної безпеки країни, прав і свобод людини тощо. Саме тому основна частина наукової роботи присвячена аналізу вже існуючого досвіду країн із відповідних питань.Визначено, що підходи до правового регулювання штучного інтелекту в країнах є різними (проактивний підхід Європейського Союзу проти реактивного Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії та Сполучених Штатів Америки). На національному рівні формування правового забезпечення систем штучного інтелекту перебуває на початковому етапі й відбувається дуже повільно. На цій підставі обґрунтована доцільність активізації роботи в цьому напрямі, зокрема імплементації норм Proposal for a Regulation of the European Parliament and of the Council Laying Down Harmonised Rules on Artificial Intelligence (Artificial Intelligence Act) and Amending Certain Union Legislative Acts, COM/2021/206 final у національне законодавство, але з урахуванням успішного досвіду інших країн (зокрема Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії та Сполучених Штатів Америки). Доводиться доцільність уточнення: (1) визначення ключового терміну – «штучний інтелект», зокрема відмежування його від звичайного програмного забезпечення (позиція Чеської Республіки), (2) законодавчих підходів щодо визначення рівня ризику систем штучного інтелекту.Обґрунтована доцільність існування єдиного національного регулятора в цій сфері та конкретизація його правового статусу. Крім того, доводиться важливість правового регулювання систем штучного інтелекту, розроблених або використовуваних виключно з метою національної безпеки.","PeriodicalId":45313,"journal":{"name":"Financial and Credit Activity-Problems of Theory and Practice","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.7000,"publicationDate":"2023-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"1","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Financial and Credit Activity-Problems of Theory and Practice","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.55643/fcaptp.3.50.2023.4039","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"Q4","JCRName":"BUSINESS, FINANCE","Score":null,"Total":0}
引用次数: 1
Abstract
Статтю присвячено дослідженню особливостей правового регулювання систем штучного інтелекту в Україні та на міжнародному рівні з метою визначення подальших шляхів його вдосконалення на національному рівні. Доводиться ефективність відповідних систем у процесі цифрової трансформації зовнішньоекономічної, зокрема зовнішньоторговельної, політики в Україні та на міжнародному рівні. Водночас застосування систем штучного інтелекту у відповідних сферах потребує правого регулювання, зважаючи на можливі ризики зокрема для економічної безпеки країни, прав і свобод людини тощо. Саме тому основна частина наукової роботи присвячена аналізу вже існуючого досвіду країн із відповідних питань.Визначено, що підходи до правового регулювання штучного інтелекту в країнах є різними (проактивний підхід Європейського Союзу проти реактивного Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії та Сполучених Штатів Америки). На національному рівні формування правового забезпечення систем штучного інтелекту перебуває на початковому етапі й відбувається дуже повільно. На цій підставі обґрунтована доцільність активізації роботи в цьому напрямі, зокрема імплементації норм Proposal for a Regulation of the European Parliament and of the Council Laying Down Harmonised Rules on Artificial Intelligence (Artificial Intelligence Act) and Amending Certain Union Legislative Acts, COM/2021/206 final у національне законодавство, але з урахуванням успішного досвіду інших країн (зокрема Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії та Сполучених Штатів Америки). Доводиться доцільність уточнення: (1) визначення ключового терміну – «штучний інтелект», зокрема відмежування його від звичайного програмного забезпечення (позиція Чеської Республіки), (2) законодавчих підходів щодо визначення рівня ризику систем штучного інтелекту.Обґрунтована доцільність існування єдиного національного регулятора в цій сфері та конкретизація його правового статусу. Крім того, доводиться важливість правового регулювання систем штучного інтелекту, розроблених або використовуваних виключно з метою національної безпеки.