{"title":"Вплив комбінованих занять з фітнесу на фізичну підготовленість та формування постави у дітей молодшого шкільного віку","authors":"Михайло Протас, Ольга Іващенко, Тетяна Кравчук","doi":"10.17309/jltm.2023.2.02","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета дослідження – виявити ефективність впливу комбінованих занять з фітнесу для дітей молодшого шкільного віку, побудованих з урахуванням рівня їхньої фізичної підготовленості та особливостей формування постави.\nМатеріали і методи. У дослідженні взяли участь 56 дітей, яким на початок експерименту виконалося 8-9 років, серед них 32 дівчини та 24 хлопця. Було сформовано чотири групи: дві експериментальних ЕГ1 (13) та ЕГ2 (16) та дві контрольні КГ1 (11) та КГ2 (16). Досліджувані експериментальних груп відвідували заняття фітнесом, а діти, що увійшли до контрольних груп займалися фізичними вправами лише під час уроків фізичної культури. У дослідженні були використані наступні методи: вивчення й аналіз літератури; аналіз відеозаписів фітнес програм; педагогічне тестування; візуальний скринінг біогеометричного профілю постави; педагогічний експеримент; методи математичної статистики.\nРезультати. Вимірювання рівня розвитку фізичних здібностей наприкінці експерименту показало їх значне покращення в групах, де діти додатково до основних занять фізичною культурою в школі відвідували спеціально організовані комбіновані заняття з фітнесу. Найбільш позитивними результатами дослідження стали зміни рівня стану біогеометричного профілю постави досліджуваних ЕГ1. Так, якщо на початку експерименту в ЕГ1 було 2 дитини з низьким та 11 дітей з середнім рівнем, то наприкінці вже 6 дітей мали середній, а 7 покращили свій рівень постави до високого.\nВисновки. Експериментально доведено, що для дітей з вадами постави та низьким рівнем фізичної підготовленості фітнес заняття мають наповнюватися переважно низькоударними силовими вправами, які мають коригуючий вплив. До змісту комбінованих занять для дітей з нормальними показниками постави варто включати високоударні аеробні вправи та будувати заняття за класичною схемою: розминка, аеробна вершина, заминка, силовий блок та стрейтчинг. ","PeriodicalId":52621,"journal":{"name":"Journal of Learning Theory and Methodology","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-07-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Journal of Learning Theory and Methodology","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.17309/jltm.2023.2.02","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Мета дослідження – виявити ефективність впливу комбінованих занять з фітнесу для дітей молодшого шкільного віку, побудованих з урахуванням рівня їхньої фізичної підготовленості та особливостей формування постави.
Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 56 дітей, яким на початок експерименту виконалося 8-9 років, серед них 32 дівчини та 24 хлопця. Було сформовано чотири групи: дві експериментальних ЕГ1 (13) та ЕГ2 (16) та дві контрольні КГ1 (11) та КГ2 (16). Досліджувані експериментальних груп відвідували заняття фітнесом, а діти, що увійшли до контрольних груп займалися фізичними вправами лише під час уроків фізичної культури. У дослідженні були використані наступні методи: вивчення й аналіз літератури; аналіз відеозаписів фітнес програм; педагогічне тестування; візуальний скринінг біогеометричного профілю постави; педагогічний експеримент; методи математичної статистики.
Результати. Вимірювання рівня розвитку фізичних здібностей наприкінці експерименту показало їх значне покращення в групах, де діти додатково до основних занять фізичною культурою в школі відвідували спеціально організовані комбіновані заняття з фітнесу. Найбільш позитивними результатами дослідження стали зміни рівня стану біогеометричного профілю постави досліджуваних ЕГ1. Так, якщо на початку експерименту в ЕГ1 було 2 дитини з низьким та 11 дітей з середнім рівнем, то наприкінці вже 6 дітей мали середній, а 7 покращили свій рівень постави до високого.
Висновки. Експериментально доведено, що для дітей з вадами постави та низьким рівнем фізичної підготовленості фітнес заняття мають наповнюватися переважно низькоударними силовими вправами, які мають коригуючий вплив. До змісту комбінованих занять для дітей з нормальними показниками постави варто включати високоударні аеробні вправи та будувати заняття за класичною схемою: розминка, аеробна вершина, заминка, силовий блок та стрейтчинг.